"Практикум з перекладу і трансформації текстів"

Найпоширеніші на сьогодні методики вивчення іноземних мов включають як необхідний елемент і переклад з іноземної мови на рідну та з рідної на іноземну. Таким чином, певні практичні навички з перекладу має кожна освічена людина. Однак сформовані на основі такої практики індивідуальні уявлення про переклад та вимоги, які висуваються до нього (еквівалентність, припустимі відхилення), часто бувають далекі від загальновизнаних і ґрунтуються не на чітко сформульованих правилах, а на інтуїтивно усвідомлюваних закономірностях. Відсутність у студентів чітких критеріїв оцінки перекладу призводить до того, що при виконанні практичних завдань можна одержати як буквалістичний переклад з копіюванням граматичних особливостей іноземної мови, так і невиправдані відхилення, що спотворюють зміст чи форму оригіналу.

У журналістській роботі переклад займає дедалі помітніше місце. Це пов'язано, насамперед, з процесом глобалізації, розширенням інформаційного взаємообміну, розвитком інформаційних технологій та появою нових інформаційних каналів. Тому необхідність вивчення теоретичних засад перекладу та набуття практичних навичок перекладу в процесі підготовки фахівців-журналістів не викликає сумніву.

Мета курсу: розкрити загальні питання теорії перекладу; ознайомити студентів з основними моделями та закономірностями процесу перекладу; забезпечити глибоке засвоєння видів і типів перекладу та їх використання для правильного (адекватного) відтворення значень комунікативних одиниць мовою перекладу (МП); навчити студентів розрізняти жанрово-стилістичні особливості (ознаки) різних типів тексту; навчити студентів розрізняти і використовувати різні види трансформацій, що застосовуються при перекладі прозових і поетичних творів (текстів); розглянути специфіку перекладу окремих розрядів лексики та сполучуваність слів у процесі перекладу; ознайомити студентів з поглядами найвидатніших перекладознавців на поняття і термін “переклад”; загострити увагу студентів на термінологічній ущербності термінів “адекватний переклад”, “еквівалентний переклад” та ін.; показати багатство виражальних засобів української мови.

Завдання курсу:

·        сприяти усвідомленню різниці в підходах до перекладу в різні історичні періоди розвитку перекладознавства в європейських країнах;

·        сприяти усвідомленню різниці у підходах до перекладу різних типів тексту, зокрема віршових (поетичних) і прозових творів (текстів);

·        сформувати первинні навички підходу до перекладу різних жанрових різновидів тексту;

·        ознайомити з історією перекладу й еволюцією принципу перекладу світських текстів (Горацій, Апулей);

·        ознайомити з сучасними теоріями правильного (адекватного) перекладу, розробленими західними і вітчизняними перекладознавцями;

·        навчити студентів користуватися двомовними, тлумачними, фразеологічними словниками й тезаурусами;

·        перекладати самостійно газетні суспільно-політичні й художні тексти з іноземної мови українською;

·        вміти зробити реферативний, анотаційний, підрядковий і літературний переклад текстів посильних труднощів.

Програма курсу

1. Історія перекладу та розвиток теоре­тичних поглядів на переклад.

Проблема визначення перекладу. Завдання перекладу. Суспільне призначення перекладу. Статус теорії перекладу. Предмет теорії перекладу.

Зв'язок перекладознавства з іншими науками. Теорія перекладу і мовознавчі дисципліни. ТП і літературознавчі дисцип­ліни. Галузі перекладознавства. Переклад у Стародавньому світі. Переклад в античні часи. Раннє Середньовіччя в Європі. Східна Європа. Діяльність Кирила і Мефодія. Перек­лади в Київській Русі. Епоха Відродження і переклад. Переклад в Україні. Історія українського перекладу дошевченківського періоду. Українські переклади в ХІХ та на початку ХХ ст. Радян­ський період історії перекладу. "Вільний", "буквальний", "реалістичний" та “адекватний” переклад. Сучасний стан теорії перекладу та перекладацької практики.

2. Лінгвістична теорія перекладу

Стилістичні аспекти перекладу. Переклад як об`єкт cтилістичного дослідження. Стилістика тексту і переклад. Вибір тексту для перекладу. Аналіз оригіналу та вироблення його есте­тичної концепції. Вихідний текст як детермінант перекладацьких дій. Операційний склад перекла­дацьких дій. Мотиви і типи перекладацьких трансформацій. Екстралінгвістичні аспекти перекладу. Національна специфіка. Оригінал, переклад і фактор часу.

3. Лексичні питання перекладу.

Перекладач і словники. Робота зі словниками. Міжмовні омоніми. Типи відповідників при перекладі. Аналіз способів відтворення в перекладі безеквівалентної, частково еквівалентної лексики. Стилістичні функції власних назв та "промовистих" імен і способи їх відтворення. Загальні правила передачі власних назв у перекладі.

4. Переклад фразеології.

Ідіоми. Прислів`я, приказки, стійкі порівняння. Проблема різної сполучуваності слів у двох мовах. Каламбури. Різні способи передачі фразеології у пе­рекладі. Їх переваги та недоліки.

5. Граматичні питання перекладу.

Функції граматичних категорій та можливості їх відтворення. Врахування синтаксичних особливостей оригіналу. Врахування різної граматичної будови та синтаксичних можливостей двох мов при перекладі.

6. Публіцистичний переклад:

Врахування жанрової специфіки в перекладі. Класифікація текстів і методи перекладу. Переклад газетно-публіцистичних текстів. Особливості перекладу різних газетних жанрів. Інформаційні та художньо-публіцистичні жанри.

7. Двомовні видання.

Специфіка двомовних видань. Переклад у двомовній газеті. Стилістичні втрати і компенсації. Подолання лінгвоетнічного бар'єру. Складні місця для перекладу. Типові мовні помилки двомовних видань.

8. Науковий та офіційно-діловий переклад.

Науковий переклад і художній переклад: Проблема передачі безеквівалентної лексики. Переклад наукових та науково-популярних текстів.

Офіційно-діловий переклад та мовні кліше.

9. Художній переклад

Стилістичні втрати і компенсації у ху­дожньому перекладі. Особливості драматичного перекладу. Поетичний переклад: Порівняльний аналіз перекладів вірша.

10. Машинний переклад

Можливості машинного перекладу. Програмне забезпечення машинного перекладу. Використання автоматичного перекладу в журналістській праці. Етапи роботи з програмою. Вибір словників і тематика перекладу. Поповнення словника. Редагування машинного перекладу. Вибір варіантів. Звірка з оригіналом.

11. Мова газети і мова електронних ЗМІ

Порівняння жанрових систем. Особливості відбору та викладу матеріалу в текстах різних жанрів газетно-публіцистичного стилю. Поняття трансформації.  Мовні аспекти трансформації. Мова газети. Мова радіо і телебачення.

12. Технологія трансформації. Орієнтири трансформації.

Технологія та характеристики трансформації. Трансформація і літ редагування: спільне і відмінне. Етапи трансформації. Інформаційні жанри. Аналітичні жанри та можливості трансформації. Трансформація текстів відповідно до жанрової специфіки та виду ЗМІ.

Розподіл навчального часу

Змістові модулі учбового курсу

Змістовий модуль 1

ТЕМА: Переклад як діяльність

Практичні модулі:

Модулі самостійної роботи:

1.     Редагування радіосюжетів.

2.     Редагування дикторського тексту телесюжету.

3.     Редагування не професіонального мовлення.

Список рекомендованих джерел:

1.     Бархударов Л. С. Язык и перевод. – М., 1975.

2.     Виноградов В.С. Введение в переводоведение. Общие и лексические вопросы. М., 2001.

3.     Вахтанік Г.Г. Граматичні проблеми перекладу: конспект лекцій та дидактичний матеріал для студентів лінгвістичних спец. (Черкаськ. інж-технологічний ітститут. Черкаси, 2001.

4.     Жарова Л.П. Складні випадки перекладу з російської на укр. мову: метод. посібник. Київський центр підвищення кваліфікації держслужбовців і керівників держ. установ і організацій. К., Знання, 2000.

5.     Зорівчак Р. П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. — Львів, 1983.

6.     Іванов В.Ф., Мелещенко О.К., Різун В.В. Основи комп'ютерної журналістики. – К., 1995.

7.     Карабан В. Переклад наукової і технічної літератури. У 2 т. Харків 2001.

8.     Карабан В. І. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову. — Вінниця, 2003.

9.     Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. – К., 2002.

10. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. - К., 2003. - 280с.

11. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу. Аспектний переклад. — Вінниця, 2001.

12. Максимов С.Є., Радченко Т.Н. Перекладацький аналіз тексту. К., 2001.

13. Марчук Ю. Н. Проблемы машинного перевода. — М., 1983.

14. Мірам Г., Дайнеко В., Тарануха Л., Грищенко М. Основи перекладу. Курс лекцій з теорії та практики перекладу для фак. та інст. міжн. відносин. К., 2002.

15. Мирам Т. Профессия – переводчик. – К., 1999.

16. Нелюбин Л. Л. Переводческий словарь. – М., 1999.

17. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1993.

18. Різун В.В. Літературне редагування. – К., 1996.

19. Семенец О. Е., Панасьев А. Н. История перевода. — К., 1991.

20. Сухенко К М Лексичні проблеми перекладу. Київ, вид. Ун-ту, 1972.

21. Григораш Д. С. Теорія і практика редагування газети. – Львів, 1966.

22. Накорякова К. М. Редактирование материалов массовой информации. –М., 1982.

23. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1993.

24. Сикорский Н. М. Теория и практика редактирования. – М.,1980.

25. Слободянюк Р. Д. Журналістська майстерність: Конспект лекцій. – К., 1994.

26. Словник української мови, т. 10. – К., 1979.

27. Ширяев А. Ф. Синхронный перевод: Деятельность синхронного переводчика и методика преподавания синхронного перевода. — М., 1979.