Іщенко Юрій Яковлевич
Олійник Юрій Іванович
Надіслав: Олійник Юрій (18 листопада 2009р.)
Анотація

Для широкого кола користувачів

Мультимедійні дидактичні матеріали до курсу "Історія всесвітньої музики"

Іщенко Юрій Яковлевич
Юрій Яковлевич Іщенко
ІЩЕНКО Юрій Якович (5.05.1938, Херсон) - композитор, педагог, музикознавець. Кандидат мистецтвознавства (канд. дис.: "Темброва драматургія в симфоніях Б. Лятошинского", 1977). Доцент (1981). Професор (1992). Заслужений діяч мистецтв України (1991). Лауреат Премії ім. Б. Лятошинского (2000), Лауреат Всеукраїнського конкурсу композиторів „Духовні псалми" (2001). Член Національної спілки, композиторів України. Закінчив Київську консерваторію (1960) і аспірантуру (1964) по класу композиції А. Г.,О. Штогаренко. З 1964 викладач кафедри композиції.
Серед його учнів: Жанцанноров Нагайцин (Монголія), Ван Донг, Хо Ван Бонг, Вінь-Бао (В'єтнам), П.Пєтров (Абхазія), Утаф Хурі (Ліван), О.Г. Антонов (Росія), В. Рунчак, М. Овчаренко, А. Г.О. Загайкевич, В. Журавицкий, Б. Стронько, Ю.Бабенко, О. Гнатовская, І. Щупак, Ю. Леонова, О. Шимко, В. Гаврик.
У творчій спадщині Іщенко множинні твори різноманітних жанрів і форм. Як композитор Іщенко - спадкоємець шкіл двох  видатних українських композиторів - Б.Лятошинського й А. Штогаренко. Для великих інструментальних творів властива масштабність композицій, схильність до філолофсько-етичної проблематики, драматургія тематичних протиборств. Камерно-вокальним і малим інструментальним циклам властива психологічна деталізація образів  вишукана гармонійну мова, тонкі емоційні градації ліричної сфери. В оперній творчості близькій Іщенку виявилася поетика А. Чехова. У творах 80-х років Іщенко віддає належне новій  фольклорній хвилі: використання інтонацій народного мелосу объективизирует і просвітлює музичний тематизм. У ряді композицій Іщенко робить спробу об'єднання принципів тональності й модальності з розвиненими елементами 12-тонової техніки („тональна додекафонія"): Маленька партита, 1994, Цикл із 24 прелюдій для ф-но, 1996. Акварелі для скрипки й фортепіано, Рапсодія для віолончелі й фортепіано, скрипкові й віолончельні сонати, струнні квартети, твори педагогічного репертуару, які виконуються як на Україні, так і за її межами.
Як музикознавець Іщенко розробляв теоретичні проблеми композиторської техніки, методики тембрового аналізу. Їм створені спецкурси по інструментуванню, історії оркестрових стилів, читання партитур з використанням тембрового аналізу.
Основні твори

Основні твори Іщенко: 
1. Три опери по Чехову:
„Верочка", 1971;
„Водевіль", 1990;
„Ми відпочинемо" („Дядя Ваня"), 1996.

2. Симфонічні твори:
5 симфоній: 1963, 1968, 1971, 1976, 1985.
Симфонічні поеми:
„Зачарована Десна" (по О. Довженко), 1972;
„Приношення Веделю", 1991;
„Тополі" (за Т.Шевченком),1998;
3 серенади: 1997, 1998, 2001;
В'єтнамська сюїта, 1962.
Інструментальні концерти з оркестром:
3 для скрипки: 1970, 1981, 1986;
2 для віолончелі, 1968, 1982;
для фортепіано, 2001;
для кларнета, 1996;
для гобоя, 2004;
для фортепіано і гобоя, 1978;
для арфи й клавесина, 1986.

3. Камерно-інструментальні твори:
11 струнних квартетів: 1967, 1968, 1973, 1981, 1983, 1988, 1993, 1997, 1997, 2000, 2002;
Сонати:
7 для скрипки з ф-но: 1969, 1979, 1989, 1993, 1998, 2001, 2003;
3 для віолончелі і ф-но: 1969, 1978, 1979;
2 для альта та ф-но: 1983, 1995;
для контрабаса й ф-но: 1992;
2 для флейти й ф-но: 1971, 1990;
2 для гобоя й ф-но: 1984, 2000;
для англійського ріжка й ф-но, 1991;
для кларнета й ф-но, 1984;
для фагота й ф-но, 1985;
для саксофона-альта й ф-но, 1987;
для валторни й ф-но, 1990;
для труби й ф-но, 1992;
для тромбона й ф-но, 1987;
для арфи, 1990;
3 струнних струнні тріо: 1982, 1984, 1995;
фортепіанні тріо: 1975, 1986, 1994, 1996;
Фортепіанні квартети: 1977, 1980, 2003;
Фортепіанний квінтет, 1991;
Квартети для духових: 1982,1989, 1994;
Квінтети для духових: 1968, 2003.

4. Твори для фортепіано:
5 сонат, 1962, 1962, 1972, 1975, 1999;
„Поетичні настрої", 3 зошити, 1981, 1983, 1990;
24 прелюдії, 1996;
Варіації Мі-мажор, 1971;
Варіації Ре-мажор, 1978;
Варіації на знаменний розспів, 2002;
Рондо, 1972;
Легенда, 1980;
Маленька партита №6, 2001;
Чотири Чотирьох вальси й трохи Шопена, 2001.

5. Твори для 2- х фортепіано:
Слов'янське капричіо, 1973;
Фуга-колаж на тему BACH, 1985;
Ранкова музика, 1992.

6. Хори без супроводу:
Елегійний концерт для чоловічого складу без слів, 1979;
Концерт у золотаво-блакитних тонах для жіночого складу без слів, 1998;
„Вічна пам'ять" для змішаного складу без слів, 2001;
Концерт „Блажен Муж.." на канонічний текст;
Диптихи на вірші А. Г.,О.Венцлови, 1974 П.Тичини , 1974, М.Рильського, 1975,
Т.Сумманена, 1975, В.Брюсова, 1980, Ю.Кузнєцова, 1980, А. Г.,О.Пушкіна, 1980,
К. О.Кулієва, 1983, А. Г.,О.Блока, 1983, Т.Шевченко, 1983,1988, М.Волошина, 1991,
Ю.Бабенко, 1999, А. Г.,О.Королива, 2004, В.Базілевського, 2004.

7. Кантати:
„Скорботна мати" на вірші П.Тичини для змішаного й дитячого хорів, сопрано й симфонічного оркестру, 1990;
„У Біля просвіті хмар" на вірші Л.Костенко для камерного хору й камерного оркестру, 1987;
„Священний серцю дах" на вірші П.В'яземського та Е. Баратинського для змішаного хору без супроводу, 1978;
Камерна кантата на вірші М.Цвєтаєвої для сопрано й камерного оркестру, 1970;
„Кобзареві думи" на вірші Т.Шевченко для баса й камерного оркестру - 1984;
„Доля поета" на вірші О. Пушкіна для тенора й кам. ансамблю, 1987;
„Щоб вирвати думку з кам'яних обіймів" на вірші Мікеланджело для тенора із симфонічним оркестром, 1988.

8.133 камерних вокальних циклів, серед яких:
„Перловий ланцюг " на вірші К. О.Вали для сопрано з ф-но, 1968;
Шість японських віршів на тексти середньовічних поетів для сопрано з арфою, „Календарні пісні" на українські народні тексти для сопрано з ф-но, 1973;
„Багряна таємниця" на вірші О. Блока для сопрано з ф-но, 1976;
Пісні провансальських трубадурів для баса з ф-но, 1982;
„Рання осінь" на вірші Ю. Плужника для сопрано з ф-но, 1992.

9. Для органа:
6 прелюдій і фуг, 1988

Музикознавчі статті
  1. Принципи мелодійного дублювання в оркестрових творах //Укр. музикознавство. - К. О., 1969. - Вип.5;
  2. Трактування дисонансу в оркестрових творах Б.М.Лятошинського //Укр. музикознавство. - К. О., 1972. - Вип.7;
  3. Темброві експозиції в симфоніях Б.М.Лятошинського //Укр. музикознавство. - К. О., 1975. - Вип..10;
  4. Деякі особливості формотворної ролі тембру в "Партизанських картинах" для симф. орк. А. Г. Штогаренко //Творчість А. Г.Штогаренко. - К. О., 1979;
  5. Темброве інтегрування в орк. творах М.І.Глінки //Укр.. музикознавство. - К. О., 1983. - Вип.18;
  6. Темброва модуляція в симфоніях Б.Лятошинського //Укр. музикознавство. - К. О., 1989. - Вип.24.
Фонограми музичних творів


назва творувиконавець
1.Монолог для виолончели и камерного ансамбля (фрагмент)Ансамбль сучасної музики (Цюріх)
2.Поетичний настрій (зошит 2, частина 1)Тетяна Хурі-Приймак, фортепіано
3.Поетичний настрій (зошит 2, частина 2)Тетяна Хурі-Приймак, фортепіано
4.Поетичний настрій (зошит 2, частина 3)Тетяна Хурі-Приймак, фортепіано
5.Поетичний настрій (зошит 2, частина 4)Тетяна Хурі-Приймак, фортепіано
6.Поетичний настрій (зошит 2, частина 5)Тетяна Хурі-Приймак, фортепіано
7.Поетичний настрій (зошит 2, частина 6)Тетяна Хурі-Приймак, фортепіано
8.Соната для флейти і фортепіано № 2О. Вишневський (флейта), І. Козіна (фортепіано)
9.Маленька партита для скрипки і арфи (фрагмент)Ольга Пархоменко (скрипка), Наталья Измайлова (арфа);

 

Обговорення
Обговорити (0 коментарів)

Авторизація:

Реєстрація / Забули пароль?
Публікація
Назва:
Іщенко Юрій Яковлевич
(Книга)
Дата изменения:
11 грудня 2013р., 6:08 PM
Оцінка:
Всього оцінок: 0

Оцінювати публікації можуть тільки зареєстровані користувачі

Просмотров: 10179

Опитування Яким ресурсом системи "Херсонський Віртуальний Університет" Ви найчастіше користуєтеся?
відкритої групою 79
групою дистанційного навчання 116
е - бібліотекою 99
Всього голосів: 294
Результати...
Зареєструйтесь, щоб голосувати
Всі закладки...