Адміністративно-правове регулювання
ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «Адміністративно-правове регулювання»

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ З КУРСУ

«Адміністративно-правове регулювання»

 

Модуль 1. Поняття та зміст адміністративно-правового регулювання

Лекція 1

Тема 1. Поняття та зміст адміністративно-правового регулювання

1. Поняття адміністративно-правового регулювання.

2. Зміст адміністративно-правового регулювання.

3. Засоби та типи адміністративно-правового регулювання.

4. Особливості адміністративно-правового регулювання.

Література:

1-15; 17; 56; 87; 90-99; 106-112; 120; 134; 141-144; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 255

 

Лекція 2

Тема 2. Адміністративно-правова охорона

1. Зміст та сутність адміністративно-правової охорони.

2. особливості розмежування адміністративно-правової охорони та адміністративно-правового захисту.

3. Особливості адміністративно-правової охорони в різних сферах.

Література:

1-15; 17; 18 56; 87; 90-99; 106-112; 120; 134; 141-144; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 255; 260-265

 

Лекція 3

Тема 3. Механізм адміністративно-правового регулювання

1. Зміст та дефініція механізму адміністративно-правового регулювання.

2. Складові елементи механізму адміністративно-правового регулювання.

3. Форми механізму адміністративно-правового регулювання.

Література:

1-8; 17; 18 56; 60-65 87; 90-99; 106-112; 120; 134; 138; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 255; 260-265

 

Лекція 4

Тема 4. Адміністративно-правові режими

1. Об’єкт, предмет та сутність адміністративно-правових режимів.

2. Компоненти адміністративно-правових режимів.

3. Зміст та сутність застосування адміністративно-правових режимів.

Література:

1-15; 17; 56; 87; 90-99; 106-112; 120; 134; 141-144; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 255

 

 

Лекція 5

Тема 5. Проблеми тлумачення норм адміністративного права

1. Професійне та побутове тлумачення норм адміністративного права

2. Особливості тлумачення нормативно-правових актів.

3. Порівняльний аналіз тлумачення норм адміністративного права.

Література:

2-15; 17; 56; 87; 90-99; 120; 134; 141-144; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 222-234; 255

 

Лекція 6

Тема 6. Особливості адміністративних процедур

1. Категоріальний апарат адміністративних процедур.

2. Ознаки та риси адміністративних процедур.

3. Типи адміністративних процедур.

Література:

3-16; 17; 56; 87; 90-99; 120; 134; 141-144; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 222-234; 255; 265

 

 

Лекція 7

Тема 7. Ефективність адміністративно-правового регулювання

1. Рівні ефективності норм адміністративного права.

2. Характеристики та риси ефективності адміністративно-правового регулювання.

3. Зміст ефективності адміністративно-правового регулювання.

Література:

18; 56; 87; 90-99; 106-112; 120; 134; 141-144; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 255; 260-265

 

 

Лекція 8

Тема 8. Адміністративно-правове регулювання у сфері господарювання

1. Теоретико-правова характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері господарювання.

2. Адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації у сфері господарювання.

3. Адміністративні процедури забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання.

Література:

1-5; 18; 56; 87; 90-99; 106-112; 120; 134; 141-144; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 255; 260-265

 

Лекція 9

Тема 9. Адміністративні процедури забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання

1. Види адміністративних процедур, які забезпечують права фізичних та юридичних осіб в господарській діяльності.

2. Адміністративні процедури, щодо документальної реєстрації суб’єкта господарювання.

3. Адміністративні процедури, щодо ліцензування та патентування господарської діяльності.

Література:

3-16; 17;18; 56; 87; 90-99; 120; 134; 141-144; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 222-234; 255; 260-264.

 

Завдання для семінарів з курсу «Адміністративно-правове регулювання» Денна форма навчання (магіст

Завдання

для семінарів з

курсу «Адміністративно-правове регулювання»

 

Денна

форма навчання

(магістри)

 

Модуль І: Поняття, зміст та особливості адміністративно-правового регулювання

 

ТЕМА 1: Поняття та зміст адміністративно-правового регулювання (2 години).

 

Методичні вказівки

 

В умовах динамічного розвитку суспільних відносин в Україні вагомою є потреба правового супроводу соціальних, економічних і політичних реформ. У цьому аспекті вихідними є принципи вітчизняної системи права, зрозумілість для громадян норм поведінки, закріплених у нормативно-правових актах, стабільність і наступність законодавчої діяльності, однаковість застосування правових норм; відповідність законодавства сучасним стандартам прав і свобод людини, закріпленим у Конституції України.

Сучасний розвиток правової демократичної держави вимагає по-новому переосмислити проблеми адміністративно-правового регулювання.

Студентам для розгляду пропонуються такі питання: поняття адміністративно-правового регулювання; зміст адміністративно-правового регулювання; засоби та типи адміністративно-правового регулювання; особливості адміністративно-правового регулювання.

Для підготовки до даного семінарського заняття та вивчення матеріалу з даної теми необхідно виконати всі перечисленні нижче завдання:

- усно дати відповіді на питання згідно з планом семінару;

- письмово в зошитах для семінарів розкрити перелік термінів для даної теми та вирішити завдання «розкрийте подальшу думку».

Підготувати повідомлення та реферативні доповіді з окреслених тем.

 

 

План:

1. Поняття адміністративно-правового регулювання.

2. Зміст адміністративно-правового регулювання.

3. Засоби та типи адміністративно-правового регулювання.

4. Особливості адміністративно-правового регулювання.

 

Перелік термінів:

Адміністративно-правове регулювання; адміністративно-правові норми; методи, засоби і типи адміністративного права; уповноваження (дозвіл), зобов’язання (розпорядження); заборона.

 

 

Розкрийте подальшу думку:

1.     Адміністративно-правове регулювання – це цілеспрямований вплив норм адміністративного права на суспільні відносини…

2.     До сфери адміністративно-правового регулювання входять відносини…

3.     До елементів адміністративно-правового регулювання відносяться…

4.     Виокремлюють три основні засоби правового регулювання…

 

Підготувати повідомлення та реферативні доповіді:

1.     Поняття та сфера предмета галузі адміністративного права України.

2.     Поняття та характерні риси основного методу адміністративного права.

3.      Адміністративне право як галузь, наука та навчальна дисципліна

4.      Поліцейське право, як попередник адміністративного права.

5.     Взаємодія адміністративного права з іншими галузями права та галуззю науки “Державне управління”.

6.     Поняття та особливості адміністративно-правових норм

 

Література:

1-15; 17; 56; 60 – 68; 87; 90-99; 106-112; 120; 123; 134; 141-144; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 255

 

 

 

ТЕМА 2: Адміністративно-правова охорона (2 години).

 

Семінарське заняття №2

 

Методичні вказівки

 

Вивченню положень цієї теми повинно передувати знання про поняття та зміст адміністративно – правового регулювання.

Як відомо з теорії права, основними напрямками впливу права на суспільні відносини з метою їх упорядкування є спеціально-юридичні функції – регулятивна та охоронна.

Студентам юридичного факультету для розгляду пропонуються такі питання: зміст та сутність адміністративно-правової охорони; особливості розмежування адміністративно-правової охорони та адміністративно-правового захисту; особливості адміністративно-правової охорони в різних сферах.

Для ґрунтовної підготовки до даного заняття та вивчення матеріалу з даної теми необхідно виконати всі перечисленні нижче завдання:

- усно дати відповіді на питання згідно з планом семінару, на питання для самоконтролю;

- письмово в зошитах для семінарів розкрити перелік термінів для даної теми та вирішити тести – тренінги.

Підготувати повідомлення та реферативні доповіді з окреслених тем.

 

План:

1. Зміст та сутність адміністративно-правової охорони.

2. Особливості розмежування адміністративно-правової охорони та адміністративно-правового захисту.

3. Особливості адміністративно-правової охорони в різних сферах.

 

Перелік термінів:

Адміністративно-правова охорона, адміністративно-правова охорона в широкому розумінні, адміністративно-правова охорона в вузькому розумінні, Адміністративно-правовий захист.

 

Тести – тренінги

 

1. Адміністративно-правова охорона в широкому розумінні складається:

а) адміністративно-правового захисту та охорони у вузькому розумінні;

б) адміністративно-правова охорона = охорона у вузькому розумінні + захист;

в) із сукупності статичної та динамічної діяльності публічної адміні­страції, що здійснюється на основі адміністративно-правових норм;

г) усі зазначені вище визначення вірні.

ґ) адміністративно-правового захисту і безпеки.

2. Надання учаснику адміністративно-правових відносин суб’єктивних прав уповноваження чи дозволу:

а) це надання права суб’єкту адміністративного права на активні дії, воно виявляється в делегуванні певних дозволів уповноваженій особі на здійснення нею певних дій;

б) припис суб’єкту адміністративного права виконувати певні активні дії;

в) покладання на суб’єкта адміністративного права зобов’язання утримуватись від заборонених дій, зобов’язання пасивно поводитись у передбачених законом випадках;

г) це застосування стосовно суб’єкта адміністративного права засобів заборон, зобов’язання;

ґ) усі перераховані вище дії.

 

 

Питання для самоконтролю:

  1. Чи відбувається в сучасній науці адміністративного права ототожнення понять «охорона» і «захист»?
  2. В яких формах здійснюється адміністративно-правова охорона?
  3.  Охарактеризуйте, будь-ласка адміністративно-правові відносини у сфері адміністративно-правового захисту.
  4. Розкрийте поняття адміністративно-правової охорони.

 

Підготувати повідомлення та реферативні доповіді:

1.     Практичне використання адміністративно-правових норм.

2.     Структура адміністративно-правової норми.

3.     Сутність та особисті адміністративно-правових відносин.

4.      Структура  адміністративно-правових відносин.

5.      Зміст адміністративно-правової охорони.

6.      Особливості розмежування адміністративно-правової охорони та адміністративно-правового захисту.

7.      Особливості адміністративно-правового захисту.

8.      Особливості адміністративно-правової охорони в різних сферах.

9.     Сутність адміністративно-правової охорони.

10.            Принцип пріоритету забезпечення прав і свобод людини та громадянина, як основний принцип адміністративного права.

Література:

1-15; 17; 18 56; 87; 90-99; 106-112; 120; 134; 141-144; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 255; 260-265

 

ТЕМА 3: Механізм адміністративно-правового (2 години).

 

Семінарське заняття №3

 

Методичні вказівки

 

При підготовці до даної теми необхідно звернути увагу на вивчення таких питань: зміст та дефініція механізму адміністративно-правового регулювання, складові елементи механізму адміністративно-правового регулювання, форми механізму адміністративно-правового регулювання.

Слід звернути увагу на думки та погляди вчених в галузі адміністративного права щодо існування механізму адміністративно-правового регулювання та його співвідношення з системою та відносинами.

Студентам для підготовки до даного заняття необхідно виконати всі перечисленні нижче завдання:

- усно дати відповіді на питання згідно з планом семінару, на питання для самоконтролю та завдання, що називається «розкрити подальшу думку»;

- письмово в зошитах для семінарів розкрити перелік термінів для даної теми та вирішити тести – тренінги.

Підготувати повідомлення та реферативні доповіді з окреслених тем.

 

План:

 

1. Зміст та дефініція механізму адміністративно-правового регулювання.

2. Складові елементи механізму адміністративно-правового регулювання.

3. Форми механізму адміністративно-правового регулювання.

 

Перелік термінів:

 

Адміністративно-правове регулювання, механізм адміністративно-правового регулювання, елементи механізму адміністративно-правового регулювання, норми права та їх зовнішнє вираження джерела права, публічна адміністрація, принципи діяльності публічної адміністрації, адміністративно-правові відносини, форми адміністративного права, тлумачення норм адміністративного права, методи адміністративного права, процедури реалізації адміністративно-правових норм.

 

 

Тести-тренінги

1. Адміністративно-правовому регулюванню відповідають такі види суспільних відносин:

а) відносини між фізичними або юридичними особами, які звернулись до суб’єкта публічної адміністрації з вимогою забезпечити їх публічні, свободи та законні інтереси, в цьому разі суб’єкт публічної адміністрації діяти владно щодо об’єкта управління не може, бо є зобов’язальним перед ним;

б) відносини між суб’єктом публічної адміністрації та фізичними й юридичними особами, які порушують права свободи третіх осіб, публічний інтерес суспільства та держави. Тут виникають класичні адміністративно-правові відносини: суб’єкт публічного управління є імперативно владним, а об’єкти зобов’язані виконувати його законні вимоги;

в) імперативно владні відносини між вищестоящими та нижчестоящими суб’єктами публічної адміністрації, що засновані на праві;

г) усі зазначені вище відносини.

ґ) відносини між суб’єктами владних повноважень і об’єктами публічного управління.

2. Система правового регулювання складається зі стадій:

а) правоохоронної діяльності суб’єктів публічної адміністрації, що включає засоби адміністративного впливу до порушників прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб;

б) реалізації адміністративно-правових норм, коли вони втілюються в життя, забезпечуються суб’єктивні публічні права та юридичні обов’язки суб’єктів адміністративного права;

в) підзаконної адміністративної правотворчості – видання суб’єктами публічної адміністрації підзаконних адміністративно-правових норм щодо їх загального впливу на суспільні відносини, уточнення адміністративно-правового статусу суб’єктів адміністративного права, деталізації змісту адміністративно-правових відносин, форм, методів, процедур тощо;

г) підзаконної адміністративної правотворчості, реалізації адміністратив­но-правових норм, правоохоронної діяльності суб’єктів публічної адміністрації;

ґ) усіх зазначених вище стадій у сукупності.

3. Сутність адміністративно-процедурного регулювання відносин полягає:

а) у правильному використанні принципів, які є фундаментом правозастосовчої діяльності адміністративних органів;

б) у тому, що кожен випадок застосування адміністративного розсуду повинен мати належне законодавче обґрунтування, тобто відповідати меті, з якою він був наданий, в цьому аспекті особливу увагу необхідно звернути на принцип мети дискреційного повноваження;

в) особливої уваги в реалізації адміністративного розсуду отримує принцип об’єктивності, адже посадова особа адміністративного органу зобов’язана розглянути та перевірити всі чинники, які впливають на ухвалення рішення;

г) упровадження адміністративного розсуду до практики управлінської діяльності дозволяє покращити ефективність її функціонування; застосування дискреційних повноважень в адміністративно-процедурній діяльності може обмежуватись не лише чітко встановленими строками ухвалення рішення або вирішення справи, а й використанням інституту «розумного часу» як достатнього терміну, що залежить від низки чинників;

ґ) у врахуванні усіх зазначених вище положень.

 

 

Розкрийте подальшу думку:

1. Механізм адміністративно-правового регулювання (охорони) – це засоби функціонування єдиної системи…

2. Механізм адміністративно-правового регулювання складається з таких елементів – ……

 

Питання  для самоконтролю:

 

  1. Які відносини входять до сфери адміністративно-правового регулювання?
  2. Розкрийте підходи до визначення формальних елементів механізму правового регулювання.
  3. Які елементи механізму адміністративно-правового регулювання?
  4. Яке загальне розуміння механізму адміністративно-правого регулювання?

 

Підготувати повідомлення та реферативні доповіді:

1. Зміст механізму адміністративно-правового регулювання.

2. Дефініція (визначення) механізму адміністративно-правового регулювання.

3. Характеристика деяких складових елементів механізму адміністративно-правового регулювання.

4. Форми механізму адміністративно-правового регулювання.

5. Співвідношення системи та механізму адміністративно-правового регулювання.

 

Література:

1-8; 17; 18 56; 60-65 87; 90-99; 100; 101; 106-112; 120; 134; 138; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 255; 260-265

 

 

ТЕМА 4: Адміністративно-правові режими (2 години).

 

Семінарське заняття №4

 

Методичні вказівки

 

Вивченню положень цієї теми повинно передувати знання про механізм адміністративно – правового регулювання та адміністративно-правову охорону.

Сучасний розвиток правової демократичної держави вимагає по-новому переосмислити проблеми сучасного адміністративного права, що притьамане правовій та демократичній державі, якою прагне стати наша держава.

У цій темі розглядаються такі питання: адміністративно-правові режими; об’єкт, предмет та сутність адміністративно-правових режимів; компоненти адміністративно-правових режимів; зміст та сутність застосування адміністративно-правових режимів.

Для ґрунтовної підготовки до даного заняття та вивчення матеріалу з даної теми необхідно виконати всі перечисленні нижче завдання:

- усно дати відповіді на питання згідно з планом семінару, на питання для самоконтролю;

- письмово в зошитах для семінарів розкрити перелік термінів для даної теми та вирішити тести – тренінги.

Підготувати повідомлення та реферативні доповіді з окреслених тем.

 

План:

1. Об’єкт, предмет та сутність адміністративно-правових режимів.

2. Компоненти адміністративно-правових режимів.

3. Зміст та сутність застосування адміністративно-правових режимів.

 

Перелік термінів:

Адміністративно-правовий режим, об’єкт адміністративно-правових режимів, предмет адміністративно-правових режимів, сутність адміністративно-правових режимів, правовий режим.

 

Тести – тренінги

 

1. Об’єктом адміністративно-правових режимів:

а) є суспільні відносини, спрямовані на запобігання та подолання системних негативних явищ у тих сферах адміністративно-правового регулювання, де виникає висока імовірність чи безпосередня загроза життю, здоров’ю, честі гідності громадян, державному суверенітету та територіальній цілісності України; економічній та екологічній безпеці, громадського порядку та ін.;

б) встановлена в законодавчому порядку сукупність правил діяльності публічної адміністрації та поведінки громадян і невладних юридичних осіб з метою недопущення, усунення чи мінімізації негативних для значної кількості осіб діянь і подій;

в) є передбачена законодавством для суб’єктів адміністративного права система обов’язків та заборон, відповідно до яких вони обмежуються діяти на власний розсуд з метою захисту прав і свобод громадян, забезпечення національної безпеки країни;

г) є здійснення режимних заходів;

ґ) є забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

2. Заявна процедура розпочинається:

а) за зверненням особи до суб’єкта публічної адміністрації;

б) за ініціативою суб’єкта публічної адміністрації;

в) у разі необхідності здійснити публічний захист прав фізичних або юридичних осіб;

г) при отриманні листа суб’єктом публічної адміністрації;

ґ) в усіх перерахованих вище випадках.

 

3. Режимні органи та їх посадові особи в межах своєї компетенції правоможні:

а) здійснювати контроль за додержанням правил у визначеній сфері;

б) практично реалізовувати встановлену в цій сфері систему дозволів, що слугує засобом попереднього контролю за майбутнім характером діяльності в режимній сфері, а також своєчасним обліком підкон­трольних осіб;

в) здійснювати визначені режимом реєстрації;

г) забезпечувати у випадках, визначених законами України, пряму заборону на певні дії в інтересах захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, забезпечення національної безпеки; застосовувати до порушників режиму заходів примусу та притягувати винних у порушенні режимних правил до адміністративної відповідальності;

ґ) застосовувати усі перераховані вище заходи.

 

 

Питання для самоконтролю:

1.     До яких компонентів можна звести визначення правового режиму?

2.     Продовжіть, будь-ласка, думку:

Залежно від конкретного адміністративно-правового режиму публічна адміністрація наділена відповідними владними повноваженнями, які у загальному вигляді полягають в тому, що режимні органи та їх посадові особи в межах своєї компетенції правоможні:

3.     Що є предметом адміністративно-правових режимів?

4.     У чому полягає сутність адміністративно-правових режимів?

5.     Що є змістом застосування адміністративно-правових режимів?

6.     Що має враховувати суб’єкт правотворчості під час розробки адміністративно-правових режимів?

Підготувати повідомлення та реферативні доповіді:

1. Об’єкт, предмет та сутність адміністративно-правових режимів.

2. Компоненти адміністративно-правових режимів.

3. Зміст застосування адміністративно-правових режимів.

4. Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення.

5. Фактичний і юридичний зміст адміністративно-правових відносин.

6. Поняття види на зміст адміністративно-правових режимів іно­зем­ців та осіб без громадянства.

 

Література:

1-15; 17; 56; 87; 90-99; 106-112; 120; 134; 141-144; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 255

 

 

ТЕМА 5: Проблеми тлумачення норм адміністративного права (2 години).

 

Семінарське заняття №5

 

Методичні вказівки

 

Існують різні види тлумачення правових норм, які були розглянуті в інших курсах, у цій тематиці ми розглянемо проблеми тлумачення норм адміністративного права.

Студентам юридичного факультету для розгляду пропонуються такі питання: професійне та побутове тлумачення норм адміністративного права; особливості тлумачення нормативно-правових актів; порівняльний аналіз тлумачення норм адміністративного права.

Вивченню положень цієї теми повинно передувати знання з інших тем курсу.

Для ґрунтовної підготовки до даного заняття та вивчення матеріалу з даної теми необхідно виконати всі перечисленні нижче завдання:

- усно дати відповіді на питання згідно з планом семінару, на питання для самоконтролю;

- письмово в зошитах для семінарів розкрити перелік термінів для даної теми та вирішити тести – тренінги.

Підготувати повідомлення та реферативні доповіді з окреслених тем.

 

План:

1. Професійне та побутове тлумачення норм адміністративного права

2. Особливості тлумачення нормативно-правових актів.

3. Порівняльний аналіз тлумачення норм адміністративного права.

 

Перелік термінів:

Професійно-правове тлумачення норм адміністративного права, тлумачення нормативно-правових актів, професійне тлумачення правових норм, тлумачення норм адміністративного права.

 

Тести – тренінги

 

1. Професійний алгоритм тлумачення адміністративно-правових норм має забезпечити прийняття юристом «ідеального» юридичного рішення:

а) законного (побудованого та теорії позитивізму);

б) гуманного і справедливого (яке відповідає вимогам природного права);

в) соціально обґрунтованого юридичного рішення;

г) урахування всіх зазначених вище теорій;

ґ) яке б чітко відповідало принципу законності.

2. Тлумачення нормативно-правових актів складається із:

а) текстового (юридично-лінгвістичного);

б) системного;

в) логічного;

г) інших видів змістовного тлумачення;

ґ) усіх зазначених вище видів тлумачення.

3. Тлумачення адміністративно-правових норм здійснюється:

а) з погляду позитивізму, коли виявляється гіпотеза, диспозиція та санкція;

б) відповідно до теорії природного права, коли з’ясовуються чи характеризуються адміністративно-правова норма такими рисами, як гуманність і справедливість;

в) через соціологічний підхід, що має дати відповідь на питання: чи буде вона реально відповідати існуючим суспільним відносинам (бути «живою»), чи підтримується вона більшістю громадян?

г) відповідно до зазначених вище правил.

ґ) не здійснюється, оскільки для прийняття юристом рішення досить тлумачення нормативно-правового акта.

4. Проблема адміністративних процедур реалізації адміністративно-правових норм розглядається в юридичній літературі:

а) як доктринальні положення, відповідно до яких здійснюється адаптація вітчизняного законодавства до вимог системи права Європейського Союзу;

б) як систему розрізнених процедур, що знайшли формальне вираження в численних чинних нормативно-правових актах;

в) як систематизовані положення, сформовані в проекті Адміністративно-процедурного кодексу України;

г) у відповідності до вище зазначеного трьох аспектного розуміння;

ґ) не розглядається.

5. До тенденцій розуміння адміністративного розсуду належать положення:

а) це гнучкий та оперативний механізм впливу на прийняття рішення в адміністративній процедурі;

б) адміністративний розсуд – це право адміністрації на свободу можливої дії, що регламентується принципами, є абстрактною, неформалізованою формою впливу на реалізацію адміністративної процедури;

в) доцільність застосування того чи іншого варіанту залежить від умов конкретної ситуації;

г) використання вказаного поняття обмежується альтернативами, що визначені законом;

ґ) усі зазначені вище положення.

 

 

Питання для самоконтролю:

 

1.     Що має забезпечити професійний алгоритм тлумачення адміністративно-правових норм?

2.     Розкрийте термін професійно-правове тлумачення норм адміністративного права?

3.     Яким буває тлумачення нормативно-правових актів?

 

Підготувати повідомлення та реферативні доповіді за наведеними нижче темами:

1.                                                                                                     Професійне тлумачення норм адміністративного права.

2.                                                                                                      Побутове тлумачення норм адміністративного права.

3.                                                                                                     Особливості тлумачення нормативно-правових актів.

4.                                                                                                     Порівняльний аналіз тлумачення норм адміністративного права.

5.                                                                                                     Конституція України як першоджерело адміністративного права.

6.                                                                                                     Поняття та класифікація джерел адміністративного права.

7.                                                                                                     Особливості підзаконних нормативно-правових актів.

 

Література:

 

2-15; 17; 56; 87; 90-99; 120; 134; 141-144; 150-155; 169-175; 180-189; 200-203; 222-234; 255

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА З КУРСУ «Адміністративно-правове регулювання» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

САМОСТІЙНА РОБОТА З КУРСУ «Адміністративно-правове регулювання»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

(магістри) ЮРИДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

Модуль І: Поняття, зміст та особливості адміністративно-правового регулювання.

 

ТЕМА 1: Поняття та зміст адміністративно-правового регулювання (2 години).

 

Методичні вказівки

 

Сучасний розвиток правової демократичної держави вимагає по-новому переосмислити проблеми адміністративно-правового регулювання.

Основне завдання сучасного адміністративного права України полягає в тому, щоб на основі конституційно-правових норм виробити систему адміністративно-правового регулювання, реалізація якої публічною адміністрацією має дієво забезпечити публічні права, свободи та законні інтереси фізичних і юридичних осіб, нормальне функціонування громадянського суспільства та держави.

Студенти-магістри юридичного факультету повинні приділяти достатньо уваги для вивчення даного предмету для того щоб стати висококваліфікованими спеціалістами та вміти вирішувати різноманітні завдання з приводу адміністративно-правового регулювання на практиці.

Навчальною метою заняття по даній темі являється засвоєння студентами основних понять адміністративно-правового регулювання, його поняття (дефініції), правильного орієнтування в інформаційно-правовому просторі з питань правовідносин в адміністративному праві.

 

Письмово виконайте в зошитах для самостійної роботи виконати такі завдання:

 

Дайте, будь-ласка, вірні відповіді на вказані нижче питання:

1). Назвіть науковців в сфері адміністративного права.

2). Які відносини входять до сфери адміністративно-правового регулювання?

3). Які елементи відносяться до адміністративно-правового регулювання?

4). Які типи адміністративно-правового регулювання Ви знаєте?

5). Назвіть ознаки, які притаманні адміністративно-правовому регулюванню?

6). Дайте визначення адміністративно-правового регулювання.

7). Як співвідносяться адміністративно-правове регулювання та механізм адміністративно-правового регулювання? Яке поняття є ширшим?

8). У чому полягає основне призначення адміністративного права?

9). Як співвідносяться наука адміністративного права та державного управління?

 

Завдання на порівняння:

1). Адміністративно-правове регулювання та адміністративно-правові норми…

2). Адміністративно-правове регулювання та механізм адміністративно-правового регулювання…

3). Адміністративно-правове регулювання та адміністративно-правові відносини…

 

Дайте, будь-ласка, вірні відповіді на тести – тренінги:

 

1. Відповідно до КАСУ публічна служба – це:

а) діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, дипломатична служба, інша державна служба та служба в органах місцевого самоврядування;

б) служба суспільству у державних і недержавних організаціях (громадських, корпоративних, самоврядування);

в) діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;

г) служба в органах державної влади та місцевого самоврядування;

ґ) служба в усіх перерахованих вище випадках.

2. Проходження публічної служби регламентується законами України:

а) від 17 листопада 2011 р. № 4050-VI «Про державну службу»;

б) від 20 грудня 1990 р. № 565-ХІІ «Про міліцію»;

в) від 26 січня 1993 р. № 2939-XІІ «Про державну податкову службу в Україні»;

г) від 26 січня 1993 р. № 2939-XІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»;

ґ) усіма вище перерахованими законами.

3. Службова діяльність пов’язана із:

а) запровадженням служби (встановлення посад, їх кількості);

б) правовим урегулюванням порядку проходження служби;

в) організацією виконання повноважень;

г) вирішенням внутрішньоорганізаційних питань службової діяльності в певному органі чи організації (взаємовідносини між структурними підрозділами та службовцями).

ґ) усіма зазначеними вище положеннями.

4. Відповідно до Закону України від 17 листопада 2011 р. № 4050-VI державна служба – це:

а) професійна діяльність державних службовців з підготовки пропозицій щодо формування державної політики, забезпечення її реалізації та надання адміністративних послуг;

б) публічна діяльність державних службовців з підготовки пропозицій щодо формування державної політики, забезпечення її реалізації та надання адміністративних послуг;

в) професійна діяльність державних службовців з підготовки пропозицій щодо забезпечення її реалізації та надання адміністративних послуг;

г) управлінська діяльність державних службовців з підготовки пропозицій щодо формування державної політики, забезпечення її реалізації та надання адміністративних послуг;

ґ) професійна діяльність державних службовців з підготовки пропозицій щодо, реалізації та надання адміністративних послуг.

5. Посада державної служби – це:

а) визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками;

б) визначена структурою первинна структурна одиниця державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками;

в) визначена штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками;

г) визначена структурою первинна структурна одиниця державного органу або їх апарату з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками;

ґ) визначена структурна одиниця державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками.

6. До підгруп державних службовців I-2, II-2, III-2, IV-2, V-2 належать:

а) посади помічників, радників, уповноважених, представників Президента України, керівників патронатних служб Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України;

б) посади помічників і радників Голови Верховної Ради України, радників Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, помічників і радників Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України;

в) посади державної служби в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, та їх апараті;

г) посади державної служби в органі влади Автономної Республіки Крим та його апараті, державному органі, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міст Києва або Севастополя, та його апараті;

ґ) посади державної служби в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх апараті, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах і службах, створених Президентом України (крім зазначених в абзаці другому цієї частини), Національному банку України, а також посади державної служби в Національній академії державного управління при Президентові України та Інституті законодавства Верховної Ради України, визначені законодавством.

7. На державну службу не може вступити особа, яка:

а) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

б) має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;

в) за вироком суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або обіймати відповідні посади;

г) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопору­шення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, має громадянство іншої держави. Не допускається призначення осіб на посади державної служби, на яких вони будуть безпосередньо підпорядковані близьким особам;

ґ) в усіх перерахованих вище випадках.

8. Особа, яка вступає на державну службу, зобов’язана:

а) до призначення на посаду державної служби вийти зі складу виконавчого органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку;

б) припинити іншу оплачувану або підприємницьку діяльність, крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту;

в) подати в установленому законом порядку декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік;

г) на державного службовця поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

ґ) здійснити усі перераховані вище заходи.

9. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади державного службовця, подає до конкурсної комісії такі документи:

а) заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

б) копію документа про вищу освіту, копію трудової книжки;

в) особову картку встановленого зразка та фотографії;

г) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру згідно із Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»;

ґ) усі перераховані вище документи.

10. Рангами державних службовців є:

а) 10-1;   

б) 1-9;    

в) 1-14;     

г) 1-7;     

ґ) 7-1.

11. Дисциплінарними проступками державних службовців є:

а) вияв неповаги до державних символів України, невиконання або неналежне виконання в межах посадових обов’язків рішень державних органів та/або органів влади АРК, наказів, розпоряджень і доручень керівників, наданих у межах їхніх повноважень;

б) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, невжиття передбачених законом заходів щодо усунення конфлікту інтересів;

в) порушення обмежень щодо участі державного службовця у виборчому процесі, визначених виборчим законодавством, порушення правил внутрішнього службового розпорядку, порушення правил професійної етики державного службовця;

г) прогул, тобто відсутність державного службовця на робочому місці більше трьох годин підряд протягом робочого дня без поважних причин, поява державного службовця на робочому місці у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

ґ) усі перераховані вище порушення.

12. До державних службовців застосовуються такі види дисциплінарних стягнень:

а) зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби;

б) зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби;

в) зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби, відшкодування завданих збитків;

г) зауваження; догана; звільнення.

13. В органах місцевого самоврядування встановлюються відповідні ранги, від:

а) 1 до 15;

б) 1 до 9;

в) 15 до 1;

г) 9 до 1;

ґ) 1 до 5.

14. Обмеженнями, пов’язаними з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби, є:

а) недієздатність;

б) наявність судимості за вчинення умисного злочину;

в) позбавлення права займати посади в органах державної влади та їх апараті або в органах місцевого самоврядування;

г) прийняття на службу в органи місцевого самоврядування осіб, які будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, що є близькими родичами чи свояками;

ґ) усі перераховані вище випадки.

15. Напрямки подолання антикультури у сфері публічної служби:

а) забезпечити адміністративний контроль щодо дотримання суб’єктами публічної адміністрації принципу законності та здійснювати постійний тиск на корумпованих чиновників через засоби громадянського суспільства;

б) посилити кримінальну відповідальність;

в) посилити адміністративну відповідальність;

г) провести люстрацію чиновників;

ґ) збільшити заплату чиновникам.

 

Для підготовки завдань користуйтесь, будь-ласка, літературою, що вказана в списку використаних джерел.

 

Форма перевірки –перевірка виконаного завдання

 

 

 

 

ТЕМА 2: Адміністративно-правова охорона (2 години).

 

Самостійна робота №2

 

Методичні вказівки

 

Для вітчизняної правової науки розроблення та вивчення проблем, що пов’язані з сучасним адміністративним правом набуває першочергового значення, особливо зараз, під час формування в нашій країні демократичної та правової держави. Провідне місце серед галузей публічного права відіграє адміністративне право України, теоретичні положення якого є базовими для всіх галузей публічного права. Воно складає основу правового регулювання суспільних відносин, які виникають у різноманітних сферах суспільного життя.

Основне завдання сучасного адміністративного права України полягає в тому, щоб на основі конституційно-правових норм виробити систему адміністративно-правового регулювання, реалізація якої публічною адміністрацією має дієво забезпечити публічні права, свободи та законні інтереси фізичних і юридичних осіб, нормальне функціонування громадянського суспільства та держави.

Виховною метою заняття являється націленість студентів на необхідність вивчення дисципліни “адміністративно-правове регулювання” з метою подальшого застосування в професійній діяльності майбутніх юристів.

Навчальною метою заняття по даній темі являється засвоєння студентами основних понять адміністративно-правового регулювання, його поняття (дефініції), правильного орієнтування в інформаційно-правовому просторі з питань правовідносин в адміністративному праві.

 

Письмово виконайте в зошитах для самостійної роботи виконати такі завдання:

 

Завдання на порівняння:

-   адміністративно-правове регулювання та адміністративно-правова охорона;

-   адміністративно-правовий захист та адміністративно-правова охорона у вузькому розумінні;

 

Завдання на порівняння

 

1. Суб’єктивне право – юридичний обов’язок.

2. Правомірні – протиправні дії.

3. Дії – події.

4. Діяння – бездіяльність.

5. Позитивні – негативні факти.

 

Дати визначення або назвати:

1. Публічний інтерес в адміністративному праві.

2. Предмет адміністративного права України.

3. Метод адміністративного права.

3. Завдання адміністративного права України.

4. Адміністративне право України як галузь права, наука та навчальна дисципліна.

5. Історичне підґрунтя адміністративного права України.

6. Структура системи адміністративного права України.

7. Роль адміністративного права України в системі юридичних наук і науці державного управління.

Тести-тренінги

 

1. Що є предметом адміністративного права у вузькому розумінні:

а) суспільні відносини, які виникають між приватними особами;

б) суспільні відносини, які виникають між публічними особами;

в) суспільні відносин, які виникають між суб’єктами та об’єктами публічного управління;

г) суспільні відносини, які виникають між фізичними і юридичними особами;

ґ) суспільні відносини, які виникають між усіма зазначеними вище особами.

2. Хто належить до об’єктів публічної управління:

а) приватні фізичні та юридичні особи;

б) приватні фізичні особи (громадяни України; іноземці; особи без громадянства), приватні фізичні особи зі спеціальним статусом, приватні юридичні особи, підпорядковані по службі, які стоять нижче в ієрархічному статусі, суб’єкти державного управління;

в) фізичні особи-підприємці та юридичні особи суб’єктів господарювання;

г) підпорядковані по службі, які нижче стоять в ієрархічному статусі, суб’єкти державного управління

ґ) суб’єкти публічної адміністрації.

3. Хто належить до суб’єктів публічного управління:

а) органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян чи підприємств (під час здійснення делегованих виконавчих державних функцій) та владні посадові особи усіх зазначених колективних суб’єктів;

б) органи виконавчої влади;

в) посадові особи органів виконавчої влади;

г) органи місцевого самоврядування;

ґ) Кабінет Міністрів України.

4. Що означає публічний інтерес в адміністративному праві:

а) потреби більшості населення;

б) завдання, які стоять перед органами виконавчої влади;

в) потреби публічної адміністрації;

г) потреби приватних осіб;

ґ) важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб’єктами публічного управління.

5. Якими рисами наповнюється управлінська природа адміністра­тивного права:

а) виконавчо-розпорядчий характер;

б) підзаконність;

в) масштабність і універсальність;

г) ієрархічність, безпосередньо організуючий характер;

ґ) усі вище зазначені риси.

6. Виконавча діяльність суб’єктів публічного управління виявляється в тому, що вони:

а) постають як безпосередні виконавці вимог законів України, що сприяє їх правореалізації на території всієї держави;

б) керують міністерствами і відомствами;

в) здійснюють державне управління місцевими державними адміні­страціями;

г) контролюють діяльність органів місцевого самоврядування;

ґ) застосовують засоби адміністративного примусу.

7. Розпорядча діяльність суб’єктів публічного управління полягає в тому, що вони:

а) забезпечують виконання законів на території всієї держави;

б) видають постанови;

в) на основі законів України та з їх виконання приймають власні підзаконні нормативно-правові акти загального характеру, що мають обов’язкове значення, та здійснюють контроль за їх виконанням;

г) нагороджують громадян державними нагородами;

ґ) приймають закони.

8. Яким чином за об’ємом від загального до спеціального співвідносяться категорії:

а) суб’єкти публічної адміністрації – публічна адміністрація – суб’єкти публічного управління – суб’єкти державного управління;

б) суб’єкти публічного управління – суб’єкти публічної адміністрації – публічна адміністрація) – суб’єкти державного управління;

в) суб’єкти публічної адміністрації (публічна адміністрація) – суб’єкти публічного управління – суб’єкти державного управління;

г) суб’єкти державного управління – суб’єкти публічного управління – суб’єкти публічної адміністрації;

ґ) вони не співвідносяться.

9. Назвіть основні завдання адміністративного права України:

а) забезпечення публічних суб’єктивних прав, свобод та законних інтересів невладних фізичних і юридичних осіб, нормального функціонування публічних інститутів держави і суспільства;

б) приведення стандартів адміністративно-правового регулювання України до вимог «acquіs communautaіre» правової системи Європейського Союзу;

в) забезпечення розвитку засад громадянського суспільства в Україні – одночасно як мети та засобу функціонування всієї державно-правової дійсності;

г) розвиток конституційно-правових засад із надання адміністративних сервісних послуг, запобігання та протидії корупції;

ґ) усі зазначені вище завдання.

10. Адміністративно-правовий метод:

а) це диспозитивні засади правового регулювання суспільних відносин між приватними особами;

б) це способи впливу Кабінету Міністрів України на центральні органи виконавчої влади;

в) це можливість застосування органами виконавчої влади засобів адміністративного примусу;

г) це сукупність способів, прийомів, засобів, впливу суб’єктів публічної адміністрації на об’єкти публічного управління щодо забезпечення регулюючого впливу норм адміністративного права на суспільні відносини, за допомогою яких встановлюється юридично владне та юридично підвладне становище сторін у правовідносинах;

ґ) це метод, на засадах якого розкривається адміністративна відповідальність.

11. Відносини влади-підпорядкування полягають в тому, що:

а) суб’єкт публічного управління на основі наділеної державою компетенції встановлює обов’язкові для виконання об’єктами управління вимоги;

б) об’єкт публічного управління зобов’язаний виконувати законні вимоги суб’єкта публічного управління;

в) ці відносини не вимагають і не виключають організаційної підпорядкованості;

г) рішення суб’єкта публічного управління є в будь-якому передбаченому законом випадку обов’язковим для виконання об’єктом;

ґ) їм притаманні усі зазначені вище ознаки.

12. Адміністративне право як галузь права:

а) це сукупність юридичних норм, призначених для врегулювання однорідних суспільних відносини між суб’єктами публічної адміністрації та об’єктами публічного управління;

б) окреслюється предметом і методом адміністративно-правового регулювання;

в) захищає права, свободи та законні інтереси фізичних і юридичних осіб;

г) забезпечує публічний інтерес держави і суспільства в цілому;

ґ) йому притаманні всі наведені вище складові.

13. На основі яких галузей права на початку ХХ століття було сформоване адміністративне право:

а) поліцейського права;

б) державного права;

в) цивільного права;

г) державного і поліцейського права;

ґ) державного управління.

14. Новітня система адміністративного права України складається:

а) із загальної та особливої частини;

б) із загальної, особливої частини та державного управління;

в) із Загального адміністративного права, Особливого адміністративного права;

г) із Загального адміністративного права, Особливого адміністративного права та спеціального адміністративного права;

ґ) З Особливого і Спеціального адміністративного права.

15. Роль адміністративного права у правовій системі Україні визначається тим, що воно:

а) є похідним із конституційного права та розвиває його положення у сфері внутрішнього публічного управління;

б) є основоположним для усіх галузей підгалузей публічного права;

в) тісно пов’язане із цивільним правом, оскільки ці галузі регулюють відносини майнового характеру;

г) має тісний зв’язок із наукою державного управління;

ґ) йому притаманні усі зазначені вище чинники.

Завдання на перерахування:

- предмет адміністративного права України – …

- риси адміністративно-правого методу правового регулювання – …

- до частин Особливого адміністративного права входять – …

- галузі права похідні від адміністративного права – …

- у системі юриспруденції адміністративне право характеризується, як…

Завдання на порівняння:

- імперативний і диспозитивний методи правового регулювання;

- поліцейське та адміністративне право;

- адміністративне право і цивільне право;

- адміністративне право і наука державного управління.

Розкрийте думку:

1. В адміністративному праві може застосовуватись не один із двох класичних методів, а своєрідний метод …

2. Наука адміністративного права – це теоретичні положення й методологічні основи, які …

3. Адміністративне право як навчальна дисципліна – це систематизований відповідно…

4. Адміністративне право України виникло в процесі виділення та подальшого розвитку …

5. Система адміністративного права – це внутрішня єдність …

6. Адміністративне право України є невід’ємною галуззю правової системи України, основоположною для всіх галузей публічного права, яке …

 

Для підготовки завдань користуйтесь, будь-ласка, літературою, що вказана в списку використаних джерел.

 

Форма перевірки –перевірка виконаного завдання

 

ТЕМА 3: Механізм адміністративно-правового регулювання (2 години).

 

Самостійна робота №3

 

Методичні вказівки

 

Основне завдання сучасного адміністративного права України полягає в тому, щоб на основі конституційно-правових норм виробити систему адміністративно-правового регулювання, реалізація якої публічною адміністрацією має дієво забезпечити публічні права, свободи та законні інтереси фізичних і юридичних осіб, нормальне функціонування громадянського суспільства та держави.

Для вітчизняної правової науки розроблення та вивчення проблем, що пов’язані з сучасним адміністративним правом набуває першочергового значення, особливо зараз, під час формування в нашій країні демократичної та правової держави.

Студенти юридичного факультету повинні приділяти достатньо уваги для вивчення даного предмету для того щоб стати висококваліфікованими спеціалістами.

 

Письмово виконайте в зошитах для самостійної роботи виконати такі завдання:

 

Завдання на перерахування:

- система елементів механізму адміністративно-правового регулювання (стадій правозастосування та правоохоронної діяльності) – …;

- елементи механізму адміністративно-правового регулювання – …;

- змістовна ознака механізму адміністративно-правового регулювання – …;

- система елементів механізму адміністративно-правового регулювання…;

 

Дати визначення або назвати положення:

1. Адміністративно-правова норма.

2. Структура (внутрішня форма) адміністративно-правової норми.

3. Адміністративно-правові відносини.

4. Структура адміністративно-правових відносин.

5. Принципи адміністративного права.

5. Принцип верховенства права.

6. Принцип зв’язаності публічної адміністрації законом.

 

Тести-тренінги

1. В яких випадках публічна адміністрація зобов’язана надати допомогу громадянам:

а) коли для задоволення природних невід’ємних потреб людині недостатньо її власних зусиль чи добровільної допомоги громадськості;

б) коли потреби людини можуть бути забезпечені не інакше як у примусовому порядку;

в) коли надання такої допомоги чітко прописано у компетенції суб’єкта публічної адміністрації;

г) у всіх перехованих вище випадках;

ґ) коли надання такої допомоги є правом суб’єкта публічної адміністрації.

2. Адміністративно-праві норми врегульовують відносини між:

а) публічною адміністрацією та фізичними особами (громадянами, іноземцями, особами без громадянства);

б) публічною адміністрацією та юридичними особами, які не мають владного статусу, та фізичними особами зі спеціальним невладним статусом (наприклад, фізичних осіб-підприємців);

в) між вищестоящими та нижчестоящими органами та посадовими особами публічної адміністрації;

г) в усіх перерахованих вище випадках;

ґ) приватними особами.

3. За функціональним призначенням адміністративно-правові норми поділяють на:

а) матеріальні та процесуальні;

б) загальні, міжгалузеві та локальні;

в) регулятивні та охоронні;

г) такі, що визначають правовий статус суб’єктів і об’єктів адміністративно-правових відносин;

ґ) зобов’язальні та заборонні.

4. За формою вираження диспозиції поділяються на:

а) абстрактні та казуальні;

б) альтернативні та бланкетні;

в) центральні і локальні;

г) прості і складні;

ґ) уповноважувальні, зобов’язувальні та заборонні.

5. Уповноважувальні диспозиції містять слова:

а) вправі, має право, може:

б) зобов’язаний, повинен, підлягає

б) забороняється;

в) не вправі;

г) не може;

ґ) не дозволяється.

6. За ступенем визначеності адміністративно-правові санкції, як правило, є:

а) відносно визначеними;

б) відносно визначеними та альтернативними;

в) альтернативними;

г) абсолютно визначеними

ґ) невизначеними.

7. Правореалізація адміністративно-правових норм здійснюється:

а) у чотирьох безпосередніх та особливій формах;

б) у двох безпосередніх та особливій формах;

в) у трьох безпосередніх та особливій формах;

г) у трьох безпосередніх формах:

ґ)  в особливій формі.

8. Дотримання – це форма безпосередньої реалізації:

а) коли об’єкт публічного управління за власним бажанням використовує можливості, надані йому адміністративно-правовою нормою;

б) коли суб’єктам і об’єктам публічного управління заборонено здійснювати недозволені дії;

в) що проявляється в пасивних діях суб’єктів і об’єктів публічного управління;

г) коли суб’єктам і об’єктам публічного управління дозволяється здійснювати будь-які дії;

ґ) що проявляється в активних діях суб’єктів і об’єктів публічного управління, які виконуються ними не залежно від їхнього власного бажання, а в силу виконання юридичних обов’язків.

9. Структура адміністративно-правових відносин складається із:

а) суб’єктів та об’єктів адміністративно-правових відносин;

б) змісту адміністративно-правових відносин;

в) юридичних фактів;

г) усіх перерахованих вище елементів;

ґ) суб’єктів, об’єктів і змісту адміністративно-правових відносин.

10. Суб’єкти адміністративно-правових відносин:

а) це учасники адміністративно-правових відносин, які мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки й наділені специфічними юридичними властивостями;

б) це те, на що спрямовано інтереси суб’єктів публічної адміністрації;

в) матеріальне або нематеріальне благо, на використання чи охорону якого спрямовано суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів публічної адміністрації;

г) це суб’єкти публічної адміністрації та об’єкти публічного управління;

ґ) сукупність чинників, перерахованих у пп. а) і г).

11. До об’єктів адміністративно-правових відносини належать:

а) нематеріальні особисті блага людини – життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканність, безпека, свобода пересування та ін.;

б) предмети матеріального світу, створені природою або людиною;

в) цінні папери, офіційні документи – національна грошова одиниця, валюта, паспорти, дипломи, сертифікати, лотерейні білети та ін., продукти духовної та інтелектуальної творчості;

г) дії суб’єктів адміністративно-правих відносин, коли суб’єкт чи об’єкт публічного управління має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання певних дій;

ґ) усі перераховані вище складові.

12. Фактичний зміст адміністративно-правових відносин:

а) це взаємозв’язок зафіксованих в адміністративному праві суб’єктивних прав та юридичних обов’язків учасників адміністративно-правових відносин;

б) це фактичні соціальні, економічні, культурні, політичні та інші відносини, які отримали через опосередкування адміністративно-правових норм свою юридичну форму;

в) це взаємозв’язок зафіксованих в адміністративному праві суб’єктивних прав учасників адміністративно-правових відносин;

г) це взаємозв’язок зафіксованих в адміністративному праві юридичних обов’язків учасників адміністративно-правових відносин;

ґ) включає в себе усі перераховані вище складові.

13. Публічне суб’єктивне право включає в себе повноваження:

а) право невладних осіб вимагати від публічної адміністрації здійснення юридичних дій, спрямованих на захист їх прав;

б) право вимагати від іншої сторони виконання обов’язку, тобто право на чужі дії;

в) право привести в дію апарат примусу держави проти зобов’язаної особи, тобто право на примусове виконання обов’язку;

г) можливість користуватись на основі цього права певними соціальними публічними благами.

ґ) усі перераховані вище повноваження.

14. Принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина обґрунтовується такими чинниками:

а) положеннями Конституції України;

б) з погляду теорії природного права право є справедливе та гуманне. Основним завданням права однозначно визнається забезпечення природних прав та свобод людини і громадянина – життя і здоров’я, честі, гідності, безпеки, права на опір насиллю тощо;

в) виходячи з цього будь-який адміністративно-правовий акт лише тоді може вважатися правовим, якщо він відповідає природному праву та узгоджується з ним;

г) основними глобальними напрямками діяльності суб’єктів публічної адміністрації з погляду філософії природного праворозуміння є пріоритет забезпечення охорони прав і свобод людини;

ґ) усіма вище зазначеними чинниками.

15. Принципи адміністративного права поділяються на види:

а) загальні принципи адміністративного права;

б) спеціальногалузеві принципи адміністративного права:

в) сновні галузеві принципи адміністративного права;

г) спеціальні принципи окремих інститутів адміністративного права;

ґ) усі перераховані вище функції.

 

Завдання на перерахування:

- особливості адміністративно-правової норми – …

- функції адміністративно-правової норми – …

- особливості адміністративно-правових відносин – …

- юридичний обов’язок у змісті адміністративно-правових відносин – …

- критерії класифікації юридичних фактів адміністративно-правових відносин – …

- принцип регулювання взаємовідносин суспільства й публічної адміністрації – …

Завдання на порівняння:

- принцип верховенства права та принцип законності;

- принцип служіння публічної адміністрації людині й суспільству та принцип зв’язаності публічної адміністрації законом і підконтрольності її суду;

- принцип формальної рівності однорідних суб’єктів адміні­стративного права та принцип рівності громадян перед законом.

 

Розкрийте подальше думку:

1. Адміністративно-правова норма – це …

2. Застосування адміністративно-правових норм – це …

3. Адміністративно-правові відносини у широкому розумінні – це …

4. Принцип адміністративного права – це …

5. Принцип взаємної відповідальності держави і людини означає …

6. Принцип обмеженості втручання публічної адміністрації в громадянське й особисте життя людини передбачає… .

 

Для підготовки завдань користуйтесь, будь-ласка, літературою, що вказана в списку використаних джерел.

 

Форма перевірки –перевірка виконаного завдання

 

ТЕМА 4: Адміністративно-правові режими (2 години).

 

Самостійна робота №4

 

Методичні вказівки

 

Основне завдання сучасного адміністративного права України полягає в тому, щоб на основі конституційно-правових норм виробити систему адміністративно-правового регулювання, реалізація якої публічною адміністрацією має дієво забезпечити публічні права, свободи та законні інтереси фізичних і юридичних осіб, нормальне функціонування громадянського суспільства та держави.

Виховною метою заняття являється націленість студентів на необхідність вивчення дисципліни “адміністративно-правове регулювання” з метою подальшого застосування в професійній діяльності майбутніх юристів.

Навчальною метою заняття по даній темі являється засвоєння студентами знань щодо сучасних адміністративно-правових режимів, правильного орієнтування в інформаційно-правовому просторі з питань правовідносин в адміністративному праві.

 

 

Письмово виконайте в зошитах для самостійної роботи виконати такі завдання:

Продовжіть, будь-ласка, думку

 

1.     Сутність адміністративно-правових режимів полягає в тому, що …

2.     . Адміністративний розсуд – це правозастосовча діяльність публічної адміністрації …

 

Дати визначення або назвати:

1. Адміністративна правосуб’єктність.

2. Адміністративна правоздатність

3. Адміністративна дієздатність.

5. Адміністративно-правовий статус фізичної особи.

6. Адміністративно-правовий статус об’єктів публічного управління.

7. Форми адміністративно-правового гарантування прав і свобод фізичних та юридичних осіб.

8. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні.

9. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади;

10. Адміністративно-правовий статус Президента України;

11. Адміністративно-правовий статус Кабінету міністрів України.

12. Адміністративно-правовий статус центральних органів виконавчої влади.

13. Адміністративно-правовий статус місцевих державних адміністрацій.

14. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.

15. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян.

16. Адміністративно-правовий статус суб’єктів господарювання.

 

Тести-тренінги

1. Адміністративно-правовий статус особи складається з:

а) публічних суб’єктивних прав та юридичних обов’язків;

б) обсягу і характеру правосуб’єктності;

в) адміністративної відповідальності;

г) дисциплінарної відповідальності посадових осіб публічної адміністрації;

ґ) усіх перерахованих вище елементів.

2. Адміністративно-правовий статус фізичної особи характеризується:

а) негативним статусом особи, позитивним статусом особи та активним статусом громадянина;

б) тільки позитивним статусом;

в) позитивним і негативним статусом;

г) тільки негативним статусом;

г) тільки активним статусом.

3. Права і свободи громадянина України складаються із:

а) громадянських (особистих);

б) політичних;

в) соціально-економічних;

г) та культурно-духовних;

ґ) усіх зазначених вище прав і свобод.

4. Конституція України до обов’язків громадян України віднесла:

а) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів;

б) незаподіяння шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовування завданих збитків;

в) сплачування кожним податків і зборів у порядку і розмірах, встановлених законом;

г) неухильне додержання Конституції України та законів України, непосягання на права і свободи, честь і гідність інших людей;

ґ) усі зазначені вище обов’язки.

5. Національний режим іноземців та осіб без громадянства:

а) це сукупність їх прав і обов’язків на території держави перебування, коли вони мають такі ж права, пільги і переваги, які надаються власним громадянам, з деякими нечисленними законодавчо визначеними винятками;

б) це сукупність їх прав і обов’язків, які встановлено в обсязі як для громадян (підданих) третьої держави, що мають на території держави перебування найсприятливіший статус;

в) передбачає надання громадянам іноземної держави прав, які відрізняються від тих, що передбачені для власних громадян чи іноземців за режимом найбільшого сприяння;

г) повністю прирівнює їх у правах із громадянами;

ґ) надає їм право притулку.

6. За характером компетенції ОВВ поділяються на:

а) органи загальної, галузевої та спеціальної компетенції;

б) галузевої, спеціальної та предметної компетенції;

в) органи загальної, галузевої, спеціальної та предметної компетенції;

г) органи загальної, галузевої, спеціальної,  предметної та безпосередньої компетенції;

ґ) органи загальної, галузевої, спеціальної, місцевої та предметної компетенції.

 

Розкрийте подальше думку:

Суб’єкти адміністративного права – це …;

Індивідуальні суб’єкти адміністративного права – це … ;

Колективні суб’єкти адміністративного права – це …;

Адміністративна деліктоздатність – це …;

Виконавча влада – це …;

Орган виконавчої влади – це …;

Компетенція органу виконавчої влади – це …;

Адміністративно-правовий статус приватної фізичної особи – це … .

 

Для підготовки завдань користуйтесь, будь-ласка, літературою, що вказана в списку використаних джерел.

 

Форма перевірки –перевірка виконаного завдання

 

 

ТЕМА 5: Проблеми тлумачення норм адміністративного права (2 години).

 

Самостійна робота №5

 

Методичні вказівки

Україна прямує до соціальної, демократичної та правової держави з громадянським суспільством, отже проблеми тлумачення норм адміністративного права набувають особливого значення.

Провідне місце серед галузей публічного права відіграє адміністративне право України, теоретичні положення якого є базовими для всіх галузей публічного права. Воно складає основу правового регулювання суспільних відносин, які виникають у різноманітних сферах суспільного життя.

Основне завдання сучасного адміністративного права України полягає в тому, щоб на основі конституційно-правових норм виробити систему адміністративно-правового регулювання, реалізація якої публічною адміністрацією має дієво забезпечити публічні права, свободи та законні інтереси фізичних і юридичних осіб, нормальне функціонування громадянського суспільства та держави.

Студенти юридичного факультету повинні приділяти достатньо уваги для вивчення даного предмету для того щоб стати висококваліфікованими спеціалістами.

 

Письмово виконайте в зошитах для самостійної роботи відповіді на вказані питання:

Тести-тренінги

1. Органи спеціальної (функціональної) компетенції забезпечують:

а) реалізацію державної політики в одній чи декількох сферах шляхом надання адміністративних послуг, державного нагляду (контролю), управління об’єктами державної власності, узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до їх компетенції, розробку пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на них Президентом України;

б) управління державними підприємствами, установами;

в) реалізацію державної політики у відповідній галузі;

г) адміністративно-правове регулювання, управління та координацію всіх або більшості підпорядкованих чи підконтрольних їм органів галузевої чи функціональної компетенції;

ґ) державне управління в межах підвідомчої їм території.

2. Акти Кабінету Міністрів України видаються:

а) на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України – у формі постанов і розпорядження,

б) нормативного характеру – у формі постанов, з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань – у формі розпоряджень

в) підписуються Прем’єр-міністром України; якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу КМУ і за цей проект проголосував Прем’єр-міністр України, рішення вважається прийнятим;

г) реєструються у Міністерстві юстиції України;

ґ) у сукупності вимог, висвітлених у пп. а, б, в.

9. До системи центральні органи виконавчої влади України входять:

а) міністерства та центральні органи виконавчої влади України: державні служби, державні інспекції, державні агентства, державна комісія, Пенсійний фонд, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

б) міністерства та центральні органи виконавчої влади України: державні служби, державні агентства, державна комісія, Пенсійний фонд, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

в) міністерства та центральні органи виконавчої влади: державні служби, державні інспекції, державні агентства, державна комісія, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

г) міністерства та центральні органи виконавчої влади: державні служби, державні інспекції, державні агентства, Пенсійний фонд, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

ґ) міністерства та центральні органи виконавчої влади: державні служби, державні інспекції, державні агентства, державна комісія, державні відомства, Пенсійний фонд, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

3. Основними завданнями центральних органів виконавчої влади є:

а) надання адміністративних послуг,

б) здійснення державного нагляду (контролю), управління об’єктами державної власності;

в) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики на розгляд міністрів, які спрямовують та координують їх діяльність;

г) здійснення інших завдань, визначених законами України та покладених на них Президентом України;

ґ) усі перераховані вище завдання.

4. Центральний орган виконавчої влади для виконання покладених на нього завдань має право:

а) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, зокрема на договірній основі, працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади;

б) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;

в) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, зокрема урядовими;
г) користуватись системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами ;
ґ) використовувати усі перераховані вище права.
5. Відповідно до теорії адміністративного права державне агентство – це: 

а) центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики шляхом надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам в одній чи декількох сферах адміністративно-правового регулювання;

б) центральний посередницький (між відповідним міністерством і об’єктами державного управління) орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики шляхом реалізації управлінських функцій у сфері використання державного майна та надання адміністративних послуг у відповідній сфері адміністративно-правового регулювання;

в) центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики шляхом здійснення нагляду (контролю) за дотриманням і виконанням законодавства різними об’єктами публічного управління у відповідній сфері адміністративно-правового регулювання;

г) центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики шляхом надання сервісних послуг фізичним і юридичним особам в одній сфері адміністративно-правового регулювання;

ґ) центральний орган виконавчої влади, який забезпечує застосування засобів адміністративного примусу.

6. Порядок і процедура ухвалення адміністративних актів радами народних депутатів:

а) адміністративні акти (нормативно-правові та індивідуальні акти) ухвалюються радою у формі рішень;

б) адміністративні акти такої форми ухвалюють і виконавчі комітети рад;

в) рішення ради ухвалюють на її пленарному засіданні після обговорення більшістю голосів депутатів від загального складу ради;

г) рішення ради нормативно-правового характеру набувають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк уведення цих рішень у дію;

ґ) визначається відповідно до всіх зазначених вище положень.

7. Чому громадська організація може виступати як суб’єкт публічної адміністрації?

а) бо законодавством України об’єднанням громадян можуть делегуватись деякі державні владні повноваження;

б) бо спеціальні громадські організації можуть вживати заходи до припинення адміністративних правопорушень;

в) бо члени громадських організацій мають право проводити індивідуально-профілактичну роботу з особами, схильними до вчинення адміністративних правопорушень;

г) бо вони можуть надавати допомогу у попередженні правопорушень;

ґ) бо громадські організації можуть здійснювати всі перераховані вище повноваження.

8. До загальних адміністративних обов’язків суб’єктів господарю­вання належать:

а) своєчасна та у повному обсязі сплата податків та інших публічних обов’язкових соціальних платежів;

б) отримання ліцензії для здійснення тих видів господарської діяльності, щодо яких законодавство передбачає необхідність отримання спеціальних дозволу, отримання в передбачених законом випадках патенту для здійснення окремих видів підприємницької діяльності;

в) дотримання вимог антимонопольного конкурентного законодавства; ведення бухгалтерського обліку і звітності;

г) забезпечення безпеки виробництва (екологічної, пожежної, радіаційної, санітарно-епідеміологічної, щодо охорони праці тощо);

ґ) усі перераховані вище обов’язки.

 

Завдання на перерахування:

права і свобод громадянин в Україні – …;

- права і свободи іноземців та осіб без громадянства в Україні – …;

- правова природа адміністративно-правових повноважень публічної адміністрації – …;

- класифікація органів виконавчої влади – …;

- повноваження Президента України у сфері забезпечення конституційних прав і свобод громадян та внутрішнього державного управління – …;

- основні функції Ради національної безпеки і оборони України – …;

- основні повноваження Кабінету Міністрів України як вищого органу виконавчої влади – …;

- основні функції міністерства – …;

- основні функції державної служби – …;

- основні функції державної агенції – …;

- основні функції державної інспекції – …;

- основні функції місцевих державних адміністрацій – …;

- основні функції органів місцевого самоврядування у сфері внутрішнього публічного управління та надання адміністративних послуг – …;

- основні функції громадських організацій стосовно реалізації делегованих державних функцій у сфері внутрішнього публічного управління та надання адміністративних послуг – …;

- основні функції суб’єктів господарювання стосовно реалізації делегованих державних функцій у сфері внутрішнього публічного управління та надання адміністративних послуг – ….

 

Завдання на порівняння:

- суб’єкт адміністративного права та суб’єкт адміністративно-правових відносин;

- адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації та об’єктів публічного управління;

- адміністративно-правовий статус Президента України та Кабінету Міністрів України;

- адміністративно-правовий статус місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

 

Для підготовки завдань користуйтесь, будь-ласка, літературою, що вказана в списку використаних джерел.

 

Форма перевірки –перевірка виконаного завдання

 

 

ТЕМА 6: Особливості адміністративних процедур (2 години).

 

Самостійна робота №6

 

Методичні вказівки

Для вітчизняної правової науки розроблення особливостей адміністративних процедур є першочерговим завданням для забезпечення всіх форм власності, забезпечення балансу державного інтересу фізичних та юридичних осіб.

Студентам юридичного факультету для розгляду пропонуються такі питання: категоріальний апарат адміністративних процедур; ознаки та риси адміністративних процедур; типи адміністративних процедур, поняття та класифікація джерел адміністративного права, особливості підзаконних нормативно-правових актів, Конституція України, як першоджерело адміністративного права України.

 

Письмово виконайте в зошитах для самостійної роботи відповіді на вказані питання:

 

 

План:

1. Категоріальний апарат адміністративних процедур.

2. Ознаки та риси адміністративних процедур.

3. Типи адміністративних процедур.

4. Поняття та класифікація джерел адміністративного права.

5. Особливості підзаконних нормативно-правових актів.

6. Конституція України, як першоджерело адміністративного права України.

Дайте письмові відповіді на такі питання  для самоконтролю:

1.                          В чому полягає перехідний стан основних джерел адміністративного права в Україні?

2.                          Яке основне призначення та завдання адміністративно-процедурного кодексу?

3.                          В чому полягає сутність адміністративного судочинства?

 

Дати визначення або назвати

 

1. Права людини (соціально-економічні).

2. Ефективність адміністративно-правого регулювання.

3. Права та свободи людини і громадянина в Україні.

4. Ефективність адміністративно-правового регулювання (рівні за теорією природного права).

5. Джерело адміністративного права.

6. Нормативно-правовий акт.

7. Роль підзаконних нормативно-правових актів у системі джерел адміністративного права.

8. Форми систематизації адміністративного законодавства.

9. Норми Конституції України як першоджерела адміністративного права.

10. КУпАП як провідне джерело адміністративного права.

11. Напрямки кодифікації норм адміністративного права.

12. Джерела адміністративного права, які зосередженні у Митному кодексі України.

13. Інші основні закони – вагомі джерела адміністративного права.

 

 

Тести-тренінги

 

1. Чому закони мають вищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів?

а) ніхто, крім громадян України (Всеукраїнський референдум) і Верховної Ради України, не може їх приймати, змінювати чи скасовувати;

б) вони регулюють найважливіші суспільні відносини, що багаторазово повторюються;

в) усі інші нормативно-правові акти повинні видаватися на основі законів, і щодо їх виконання підзаконний нормативно-правий акт може бути оскаржений в адміністративному суді;

г) у разі виникнення колізій між нормами закону й підзаконного нормативно-правового акта діють норми закону;

ґ) у силу всіх зазначених вище чинників.

2. Органічні закони – це нормативно-правові акти, які:

а) є основними;

б) приймаються у надзвичайних випадках;

в) конкретизують найважливіші положення Конституції України або випливають з її змісту;

г) приймаються з важливих питань суспільного життя;

ґ) приймаються за спрямованістю норм адміністративного права.

3. Які підходи існують в теорії адміністративного права щодо місця і ролі підзаконних нормативно-правових актів у системі адміністра­тивного законодавства:

а) публічна адміністрація не повинна приймати підзаконні нормативно-правові акти, а має зосередити свої зусилля виключно на виконавчій діяльності щодо виконання законів і видання індивідуальних адміністративних актів персоніфікованого характеру;

б) потреба забезпечення ефективного і своєчасного виконання виконавчих функцій, усунення прогалин у законах об’єктивно спонукає публічну владу до розпорядчої діяльності (іншими словами, публічна адміністрація з виконання законів та на їх основі може приймати підзаконні нормативно-правові акти;

в) два зазначених вище підходи;

г) публічна адміністрація зобов’язана видавати підзаконні нормативно-правові акти;

ґ) публічна адміністрація завжди має право видавати підзаконні нормативно-правові акти.

4. Указ Президента України – це:

а) індивідуальний адміністративний акт;

б) нормативно-правовий адміністративний акт;

в) індивідуальний або нормативно-правовий адміністративний акт;

г) закон для чиновників;

ґ) акт непрямої дії для суб’єктів публічної адміністрації.

5. Постанова Кабінету Міністрів України – це:

а) індивідуальний адміністративний акт;

б) нормативно-правовий адміністративний акт;

в) індивідуальний або нормативно-правовий адміністративний акт;

г) закон для чиновників;

ґ) акт непрямої дії для суб’єктів публічної адміністрації.

6. Наказ центрального органу виконавчої влади – це:

а) індивідуальний адміністративний акт;

б) нормативно-правовий адміністративний акт;

в) індивідуальний або нормативно-правовий адміністративний акт;

г) закон для чиновників;

ґ) акт непрямої дії для суб’єктів публічної адміністрації.

7. Рішення адміністративних судів:

а) є джерелом адміністративного права у випадку визнання ним нечинними в цілому чи в окремих частинах нормативних актів суб’єктів публічної адміністрації;

б) не є джерелом адміністративного права;

в) підлягає виконанню громадянами;

г) є змістом джерел адміністративного права;

ґ) прямо впливає на забезпечення діяльності суб’єктів публічної адміністрації.

8. Конституція України:

а) першоджерело адміністративного права – Основний закон;

б) важливий закон;

в) провідний закон;

г) невід’ємна складова законодавства України;

ґ) безпосередній закон;

9. Які існують кодекси в більшості країн Європейського Союзу як провідні джерела адміністративного права:

а) адміністративно-процедурний кодекс;

б) кодекс про адміністративні проступки;

в) кодекс адміністративного судочинства;

г) адміністративно-процедурний кодекс, кодекс про адміністративні проступки, кодекс адміністративного судочинства;

ґ) адміністративно-процедурний, про адміністративні проступки, кодекс адміністративного судочинства та етичний кодекс діяльності публічної адміністрації.

10. Призначення адміністративно-процедурного кодексу:

а) урегулювати суспільні відносини між публічною адміністрацією та об’єктами публічного управління;

б) визначати процедури притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності;

в) сформувати адміністративний процес у системі адміністративного судочинства;

г) урегулювати етичні правила поведінки суб’єкті публічної адміністрації;

ґ) розкрити матеріальні норми адміністративного права.

11. Від яких суспільно небезпечних діянь має захищати новітній кодекс України про адміністративні проступки:
а) суспільно небезпечних діянь;
б) суспільно небезпечних діянь великої тяжкості;
в) суспільно небезпечних діянь невеликої тяжкості; 
г) суспільних діянь малої суспільної небезпеки;
ґ) усіх зазначених вище суспільно небезпечних діянь. 

10. Коли було прийнято чинний КУпАП:

а) 1964 р.

б) 1984 р.

в) 1984 р.

г) 1994 р.

ґ) 2004 р.

11. З яких частин складається КУпАП:

а) із загальної частини та особливої частини;

б) із загальної, особливої і спеціальної частин;

в) із загального адміністративного права і спеціального адміністративного права;

г) із статей, глав, розділів, при цьому розділ 2 складається із загальної та особливої частин;

ґ) з усіх перерахованих вище частин.

12. До загальної частини розділу 2 КУпАП входять глави:

а) адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність;

б) адміністративні стягнення;

в) накладення адміністративного стягнення;

г) адміністративна відповідальність юридичних осіб;

ґ) глави, перераховані у пп. а, б, в.

13. Останні три розділи КУпАП мають назви:

а) розділ ІІІ «Органи, уповноважені розглядати справи про адміні­стративні правопорушення», розділ ІV «Провадження в справах про адміністративні правопорушення», розділ V «Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень»;

б) розділ 3 «Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення», розділ 4 «Провадження в справах про адміністративні правопорушення», розділ 5 «Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень»;

в) органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення», провадження в справах про адміністративні правопорушення», виконання постанов про накладення адміні­стративних стягнень, особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб;

г) розділ ІІІ «Суб’єкти владних повноважень уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення», розділ ІV «Провадження в справах про адміністративні правопорушення», розділ V «Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень»;

ґ) розділ ІІІ «Органи, уповноважені розглядати справи про адміні­стративні правопорушення», розділ ІV «Процедури у справах про адміністративні правопорушення», розділ V «Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень».

14. У митному кодексі України джерела адміністративного права зосереджені у:

а) розділі XVІІІ «Порушення митних правил та відповідальність за них»;

б) розділі ХIХ «Провадження у справах про порушення митних правил»;

в) розділі ХІ «Виконання постанов митних органів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил»;

г) розділі ХІІ «Оскарження постанов у справах про порушення митних правил».

ґ) пп. а) і б).

15. У справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

а) про проведення додаткової перевірки; про накладення адміні­стративного стягнення; про закриття провадження у справі;

б) про проведення додаткової перевірки; про накладення адміністративного стягнення; про направлення справи на додаткове розсування; про закриття провадження у справі;

в) про проведення додаткової перевірки; про накладення адміністративного стягнення; про направлення справи на додаткове розслідування; про проведення додаткової експертизи; про закриття провадження у справі;

г) про проведення додаткової перевірки; про накладення адміністративного стягнення; про направлення справи на додаткове розсування; про залучення як сторони адвоката; про закриття провадження у справі;

ґ) про проведення додаткової перевірки; про накладення адміні­стративного стягнення; про направлення справи на додаткове розсування; про призупинення справи; закриття провадження у справі.

 

Завдання на перерахування:

- закони як джерела адміністративного права класифікуються…

- підзаконні нормативно-правові акти класифікуються…

- провадження у справі про порушення митних правил включає в себе…

- глави особливої частини розділу ІІ КУпАП – …

 

Завдання на порівняння:

- закон та підзаконний нормативно-правовий акт;

- процедури провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП та МКУ.

- учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП та МКУ.

 

Розкрийте подальшу думку:

1. Джерело адміністративного права – це …

2. Підзаконний нормативно-правовий акт – це …

3. Систематизація адміністративного законодавства – це …

4. КУпАП як провідне джерело адміністративного права – це … .

 

 

Для підготовки завдань користуйтесь, будь-ласка, літературою, що вказана в списку використаних джерел.

 

Форма перевірки –перевірка виконаного завдання

 

 

ТЕМА 7: Ефективність адміністративно-правового регулювання (6 годин).

 

Самостійна робота №7

 

Методичні вказівки

Україна прямує до соціальної, демократичної та правової держави з громадянським суспільством, отже ефективність адміністративно-правового регулювання набуває особливого значення.

Адміністративно-правове регулювання, як і кожний конкретний вид суспільної діяльності, за своєю суттю і результатами має бути ефективним – у цьому полягає його призначення.

Критерієм оцінки ефективності адміністративно-правового регулю­вання є співвідношення мети та реальних результатів адміністративно-правового регулювання.

Проблема ефективності є основною проблемою функціонування будь-якого суспільного інституту, зокрема й адміністративного права. У своїй загальній формі ефективність як соціальне явище відображає співвідношення між людською діяльністю та її наслідками. Із таким об’єктивним змістом ефективність є оціночною категорією.

Під час вивчення положень цієї теми основну увагу потрібно звернути на: рівні ефективності норм адміністративного права; характеристики та риси ефективності адміністративно-правового регулювання; зміст ефективності адміністративно-правового регулювання.

 

Письмово виконайте в зошитах для самостійної роботи окреслені нижче завдання:

 

 

Розкрийте перелік термінів:

 

Ефективність адміністративно-правового регулювання, рівні ефективності норм адміністративного права, риси ефективності адміністративно-правового регулювання.

 

 

Дати визначення або назвати

1. Провадження у справах про адміністративні правопорушення.

2. Порушення адміністративного провадження.

3. Адміністративне розслідування.

4. Перегляд справи про адміністративні правопорушення.

5. Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

6. Заходи процесуального забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

 

Тести-тренінги

1. Захисником у провадженні у справах про адміністративні правопорушення може бути:

а) адвокат;

б) особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

в) близький родич особи, яка притягується до адміністративної відповідальності;

г) близький родич іншої особи, яка бере участь у провадженні;

ґ) усі зазначені вище особи.

2. Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути:

а) особа, яка була на місці скоєння правопорушення;

б) будь-яка особа, про яку є дані, що їй відомі будь-які обставини, які підлягають встановленню у справі;

в) особа, яка була знайома з потерпілим;

г) представник юридичної особи, в якій працює особа, що притягується до адміністративної відповідальності, або потерпілого;

ґ) усі зазначені вище особи.

3. Представник митного органу здійснює свої повноваження в суді на підставі:

а) посвідчення митника;

б) нотаріально посвідченої довіреності митного органу;

в) належно оформленої довіреності, виданої митним органом;

г) засвідчення його в протоколі про адміністративне правопорушення його особою, яка склала цей протокол;

ґ) в усіх зазначених вище випадках.

4. На етапі підготовки справи до розгляду вирішуються такі питання:

а) чи належить до компетенції органу, посадової особи розгляд цієї справи;

б) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи;

в) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

г) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката;

ґ) усі перераховані вище питання.

5. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:

а) за місцем їх вчинення;

б) за місцезнаходженням митного органу;

в) за місцем обліку транспортних засобів;

г) залежно від виду правопорушення в одному із зазначених вище місць;

ґ) тільки за місцем вчинення правопорушення.

6. Строки розгляду справи про адміністративне правопорушення з дня одержання уповноваженим органом чи посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи:

а) протягом доби або 3 днів;

б) протягом 5 днів;

в) протягом 7 днів;

г) протягом 15 днів;

ґ) залежно від виду правопорушення протягом одного із перерахованих вище строків.

7. У справі уповноваженим органом або посадовою особою може бути винесено одну з таких постанов:

а) про накладення адміністративного стягнення;

б) про застосування заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх;

в) про закриття справи;

г) одну із перерахованих вище постанов;

ґ) про накладення адміністративного стягнення, про направлення справи на додаткове розслідування, про закриття справи.

8. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена:

а)  протягом 10 днів з дня винесення постанови;

б) протягом 20 днів з дня винесення постанови;

в) протягом 30 днів з дня винесення постанови;

г) протягом 5 днів з дня винесення постанови;

ґ) рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

 

Завдання на перерахування:

- особливості адміністративної відповідальності –…;

- права потерпілого –…;

- права законного представника –…;

- права свідка –…;

- права експерта –…;

- права перекладача –…;

- права митного органу у проваджені у справах про порушення митних правил –…;

- завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є такі…;

- принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення –…;

- проведення процесуальних дій, зазначених у ст. 508 МКУ, –…;

- обставини, за яких адміністративна справа не порушується, а порушена підлягає закриттю, –…;

- орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати –….

 

Завдання на порівняння:

- права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відповідно до КУпАП та МКУ;

- права захисника відповідно до КУпАП та МКУ;

- виконання постанов про застосування адміністративного арешту та виправних робіт;

- доставляння правопорушника та адміністративне затримання.

 

Розкрийте подальше думку:

1. Юридичний склад адміністративного проступку – це сукупність ознак єдності …

2. Об’єктом адміністративного проступку є суспільні відносини …

3. Суб’єктивна сторона адміністративного проступку – це сукупність ознак …

4. Принципами провадження у справах про адміністративні правопорушення є основні позитивні закономірності …

5. Адміністративно-деліктний статус осіб, які беруть участь у провадженні про адміністративні правопорушення…

6. Протест, винесений прокурором за скаргою …

7. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані…

8. Доказування у справах про адміністративні правопорушення є різновидом …

9. Особистий огляд і огляд речей проводяться з метою виявлення … .

 

 

Для підготовки завдань користуйтесь, будь-ласка, літературою, що вказана в списку використаних джерел.

 

Форма перевірки –перевірка виконаного завдання

 

ТЕМА 8: Адміністративно-правове регулювання у сфері господарювання (6 годин).

 

Самостійна робота №8

 

Методичні вказівки

 

Для вітчизняної правової науки розроблення та вивчення проблем, що пов’язані з сучасним адміністративним правом набуває першочергового значення, особливо зараз, під час формування в нашій країні демократичної та правової держави. Провідне місце серед галузей публічного права відіграє адміністративне право України, теоретичні положення якого є базовими для всіх галузей публічного права. Воно складає основу правового регулювання суспільних відносин, які виникають у різноманітних сферах суспільного життя.

Виховною метою заняття являється націленість студентів на необхідність вивчення дисципліни “адміністративно-правове регулювання” з метою подальшого застосування в професійній діяльності майбутніх юристів.

Навчальною метою заняття по даній темі являється засвоєння студентами основних понять адміністративно-правового регулювання в сфері господарювання, його поняття (дефініції), правильного орієнтування в інформаційно-правовому просторі з питань правовідносин в адміністративному праві.

 

Письмово виконайте в зошитах для самостійної роботи окреслені нижче завдання:

 

Розкрийте перелік термінів:

 

Адміністративно-правове гарантування прав та свобод людини і громадянина, адміністративний примус, адміністративний договір, видання індивідуальних адміністративних актів, видання підзаконних нормативно-правових актів, засоби адміністративно-правового регулювання.

 

Дайте письмово відповіді на запитання:

 

1. Теоретико-правова характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері господарювання.

2. Адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації у сфері господарювання.

3. Адміністративні процедури забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання.

4. Адміністративно-господарське право.

5. Адміністративно-господарські відносини.

6. Система адміністративно-господарського права.

7. Роль адміністративно-господарського права в правовій системі України.

8. Риси адміністративно-господарського права.

9. Державна політика у сфері ліцензування.

 

Для підготовки завдань користуйтесь, будь-ласка, літературою, що вказана в списку використаних джерел.

 

Форма перевірки –перевірка виконаного завдання

 

 

ТЕМА 9: Адміністративні процедури забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання (6 годин).

 

Самостійна робота №9

 

Методичні вказівки

 

Сучасний розвиток правової демократичної держави вимагає по-новому переосмислити проблеми адміністративно-правового регулювання, у тому числі адміністративних процедур забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання.

Студентам юридичного факультету для розгляду пропонуються такі питання: види адміністративних процедур, які забезпечують права фізичних та юридичних осіб в господарській діяльності; адміністративні процедури, щодо документальної реєстрації суб’єкта господарювання; адміністративні процедури, щодо ліцензування та патентування господарської діяльності.

Виховною метою заняття являється націленість студентів на необхідність вивчення дисципліни “адміністративно-правове регулювання” з метою подальшого застосування в професійній діяльності майбутніх юристів.

Навчальною метою заняття по даній темі являється засвоєння студентами основних понять щодо адміністративних процедур забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання, правильного орієнтування в інформаційно-правовому просторі з питань правовідносин в адміністративному праві.

 

 

Письмово виконайте в зошитах для самостійної роботи відповіді на вказані питання:

 

 

План:

1. Види адміністративних процедур, які забезпечують права фізичних та юридичних осіб в господарській діяльності.

2. Адміністративні процедури, щодо документальної реєстрації суб’єкта господарювання.

3. Адміністративні процедури, щодо ліцензування та патентування господарської діяльності.

 

Дати визначення або назвати

1.                          Захист від порушень з боку суб’єктів владних повноважень у системі адміністративного судочинства – це…

2.                          Дисциплінарна відповідальність - …

3.                          Збори – це…

4.                          Мітинг – це…

5.                          Похід – це…

6.                          Демонстрація – це..

7.                          Пікетування – це…

 

Розкрийте подальшу думку:

 

1. Суб’єкт господарювання, який має намір здійснювати торговельну діяльність (роздрібну та оптову торгівлю за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток), відповідно до визначених процедур має отримати…

2. Ліцензування певних видів господарської діяльності складається з таких основних процедур…

3. У цілому органи нагляду та контролю за суб’єктами господарювання поділяються на…

4. Фізичні особи (підприємці) та юридичні особи (суб’єкти господарювання) мають право звертатися до АМК у випадках…

5. Норми адміністративного права займають провідне місце в системі механізму правового забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Це здійснюється у формах…

6. Адміністративно-правове забезпечення прав і законних інтересів суб’єктів господарювання у процесі проваджень за заявами, скаргами та пропозиціями громадян має такі особливості…

7. Адміністративний позов може містити вимоги про…

 

Будь-ласка, напишіть визначення якого терміну співпадає з наведеним нижче поняттям:

 

Наприклад, 1 – збори і т.д.

 

-         1. мирні зібрання, що проводяться у ви­зна­че­ному місці з метою обговорення і вирішення економічних, про­фе­сій­них, організаційних, або будь-яких інших питань;

-         2. мирне зібрання, що проводиться у ви­зна­ченому місці для підтримки вимог, резолюцій та звернень;

-         3. мирне зібрання, що проводиться у формі масо­во­го органі­зова­ного руху (піший похід, проїзд тощо) вулицями, дорогами або поза ними за зазда­ле­гідь визначним марш­ру­том з метою привернення ува­ги до будь-яких проблем;

-         4. мирне зібрання, що проводиться у формі органі­зованого пересування учасників за заздалегідь визначеним маршрутом та передбачає використання засобів агітації (плакатів, транспарантів тощо.

-         5. мирне зібрання, що про­во­диться у формі протесту поблизу будинку, споруди чи ін­шого об’єкта, в яких розміщено заклади, підприємства, установи, організації, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, що мають сприяти вирішенню висловлених ними вимог, або проводяться в іншому публічному місці.

 

 

Для підготовки завдань користуйтесь, будь-ласка, літературою, що вказана в списку використаних джерел.

 

Форма перевірки –перевірка виконаного завдання

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 2.1.1. “АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ”

Форма № Н-3.04

 

Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Кафедра адміністративного і господарського права

 

 

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедри

доц. Казанчан А.А.

 

02вересня 2013 року

 

 

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

2.1.1.  “АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ”

 

 

 

 

напрям підготовки __________________

спеціальність 8.03040101 «Правознавство»

факультет юридичний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2013-2014 навчальний рік

 

Робоча програма з курсу “Адміністративно-правове регулювання” для студентів 5 курсу ОКР «магістр» юридичного факультету за спеціальністю 8.03040101 «Правознавство»

 

Розробники: 

Єщук Ольга Михайлівна, доцент кафедри адміністративного і господарського права юридичного факультету ХДУ, кандидат юридичних наук.

 

 

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри адміністративного і господарського права

Протокол   від  “02вересня 2013 року №1 

                       

Завідувач кафедри адміністративного і господарського права

 

                                      _________________________ (доц. Казанчан А.А.)

                                                                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ó Єщук О.М., 2013  рік

 

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів  –

1,5 кредитів

Галузь знань:

0304 Право

 

Нормативна дисципліна

 

 

 

 

Модулів – 1

Спеціальність

8.03040101 «Правознавство»

 

Рік підготовки

Змістових модулів – 1

І-й

-

 

Семестр

Загальна кількість годин – 54 год.

І-й

-

 

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента – 6

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

магістр

Лекції

10 год.

-

Практичні, семінарські

10 год.

-

Лабораторні

-

-

Самостійна робота

34 год.

-

Вид контролю:

залік

-

     

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить:

для денної форми навчання – 2/3

 

 

 

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Мета: навчальна дисципліна передбачає вивчення основних положень чинного законодавства, в якому містяться засади адміністративно-правового регулювання; розмежування понять «адміністративно-правова охорона» та «адміністративно-правовий захист»; вивчення провідних аспектів адміністративно-правового регулювання в різних сферах господарювання; а також застосовання адміністративно-правових норм в майбутній практичній діяльності юриста.

 

Завдання курсу:

 

Теоретичні дати студентам знання про предмет, метод та джерела адміністративно-правового регулювання, завдання та напрями реформування законодавства у цій сфері; ознайомити з їх з основними дефініціями: механізм адміністративно-правового регулювання; адміністративно-правові режими, процедури, ефективність адміністративно-правового регулювання.

Практичні – сформулювати у студентів вміння орієнтуватися в чинному адміністративному законодавстві, аналізувати зміст нормативних-правових актів в сфері адміністративного права, застосовувати теоретичні здобуті знання у професійній діяльності юриста.

- сформулювати навички щодо роботи з адміністративно-правовими актами, правильного користування юридичною термінологією в сфері адміністративно-правового регулювання, застосовувати чинні адміністративно-правові норми в майбутній практичній діяльності юриста.

- навчити організовувати свою самостійну роботу з вивчення окремих питань, виконання індивідуальної роботи, оформлення рефератів, наукових доповідей, статей, повідомлень з ключових проблем тематики курсу.

 

Перелік знань та умінь студентів

По завершенню курсу студенти повинні

1) отримати знання:

•  про предмет, метод систему, джерела адміністративно-правового регулювання; історії розвитку цієї дисципліни, основні напрями реформування;

•  про поняття та зміст адміністративно-правового регулювання;

•  про адміністративні процедури забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання;

•   про адміністративно-правове регулювання у сфері господарювання;

•  про форми механізму адміністративно-правового регулювання;

•  про об’єкт, предмет та сутність адміністративно-правових режимів;

•   про компоненти адміністративно-правових режимів;

•   про зміст та сутність застосування адміністративно-правових режимів;

•  про професійне та побутове тлумачення норм адміністративного права;

•  про особливості тлумачення нормативно-правових актів;

•  про особливості порівняльного аналізу тлумачення норм адміністративного права;

•  про категоріальний апарат адміністративних процедур;

•  про ознаки та риси адміністративних процедур.

2) сформувати вміння щодо:

• аналізу положень актів чинного законодавства про адміністративно-правове регулювання;

• розгляду та вирішення проблемних ситуацій, пов’язаних з виникненням проблем у різних сферах адміністративно-правового регулювання;

• самостійного вивчення окремих питань курсу;

• самостійного і творчого виконання індивідуального завдання, завдань до семінарських та інших занять;

• самостійної роботи з науковою, навчально-методичною літературою;

• написання наукових праць з цього курсу

 

Міждисциплінарні зв’язки:

Конституційне право України, трудове право України, адміністративне право України, адміністративний процес в Україні, адміністративна реформа в Україні, кримінальне право України, цивільне право України, міжнародне економічне право, правові основи зовнішньоекономічної діяльності, цивільний процес, кримінальний процес.

 

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Змістовий модуль 1. Поняття, зміст та особливості адміністративно-правового регулювання.

 

Тема 1. Поняття та зміст адміністративно-правового регулювання

Сучасний розвиток правової демократичної держави вимагає по-новому переосмислити проблеми адміністративно-правового регулювання.

Студентам для розгляду пропонуються такі питання: поняття адміністративно-правового регулювання; зміст адміністративно-правового регулювання; засоби та типи адміністративно-правового регулювання; особливості адміністративно-правового регулювання.

 

Тема 2. Адміністративно-правова охорона

Як відомо з теорії права, основними напрямками впливу права на суспільні відносини з метою їх упорядкування є спеціально-юридичні функції – регулятивна та охоронна.

Студентам юридичного факультету для розгляду пропонуються такі питання: зміст та сутність адміністративно-правової охорони; особливості розмежування адміністративно-правової охорони та адміністративно-правового захисту; особливості адміністративно-правової охорони в різних сферах.

 

Тема 3. Механізм адміністративно-правового регулювання

Визнання України правовою, соціальною та демократичною державою є історичною необхідністю. За таких умов пріоритетними для нашої країни стають такі напрямки, як забезпечення та захист прав і свобод людини і громадянина. Провідним моментом у цьому аспекті аналіз дефініції адміністративно-правового регулювання.

Студентам юридичного факультету для розгляду пропонуються такі питання: зміст та дефініція механізму адміністративно-правового регулювання; складові елементи механізму адміністративно-правового регулювання; форми механізму адміністративно-правового регулювання.

 

Тема 4. Адміністративно-правові режими

Сучасний розвиток правової демократичної держави вимагає по-новому переосмислити проблеми адміністративно-правового регулювання, у тому числі й адміністративно-правових режимів.

У цій темі розглядаються такі питання: адміністративно-правові режими; об’єкт, предмет та сутність адміністративно-правових режимів; компоненти адміністративно-правових режимів; зміст та сутність застосування адміністративно-правових режимів.

 

Тема 5. Проблеми тлумачення норм адміністративного права

Існують різні види тлумачення правових норм, які були розглянуті в інших курсах, у цій тематиці ми розглянемо проблеми тлумачення норм адміністративного права.

Студентам юридичного факультету для розгляду пропонуються такі питання: професійне та побутове тлумачення норм адміністративного права; особливості тлумачення нормативно-правових актів; порівняльний аналіз тлумачення норм адміністративного права.

 

Тема 6. Особливості адміністративних процедур

Для вітчизняної правової науки розроблення особливостей адміністративних процедур є першочерговим завданням для забезпечення всіх форм власності, забезпечення балансу державного інтересу фізичних та юридичних осіб.

Студентам юридичного факультету для розгляду пропонуються такі питання: категоріальний апарат адміністративних процедур; ознаки та риси адміністративних процедур; типи адміністративних процедур.

 

Тема 7. Ефективність адміністративно-правового регулювання

Україна прямує до соціальної, демократичної та правової держави з громадянським суспільством, отже ефективність адміністративно-правового регулювання набуває особливого значення.

Студентам для розгляду пропонуються такі питання: рівні ефективності норм адміністративного права; характеристики та риси ефективності адміністративно-правового регулювання; зміст ефективності адміністративно-правового регулювання.

 

Тема 8. Адміністративно-правове регулювання у сфері господарювання

Адміністративно-правове регулювання має свої особливості в різних сферах, у тому числі й у сфері господарювання.

Студентам юридичного факультету для розгляду пропонуються такі питання: теоретико-правова характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері господарювання; адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації у сфері господарювання; адміністративні процедури забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання.

 

Тема 9. Адміністративні процедури забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання

Сучасний розвиток правової демократичної держави вимагає по-новому переосмислити проблеми адміністративно-правового регулювання, у тому числі адміністративних процедур забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання.

Студентам пропонуються такі питання: види адміністративних процедур; адміністративні процедури, щодо документальної реєстрації суб’єкта господарювання; адміністративні процедури, щодо ліцензування та патентування господарської діяльності.

 

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

 

лк

пр

лаб

інд

с.р

 

лк

пр

лаб

інд

с.р

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Змістовий модуль 1. Поняття, зміст та особливості адміністративно-правового регулювання

Тема 1. Поняття та зміст адміністративно-правового регулювання

6

2

2

-

-

2

-

-

-

-

-

-

Тема 2. Адміністративно-правова охорона

6

2

2

-

-

2

-

-

-

-

-

-

Тема 3. Механізм адміністративно-правового регулювання

6

2

2

-

-

2

-

-

-

-

-

-

Тема 4. Адміністративно-правові режими

6

2

2

-

-

2

-

-

-

-

-

-

Тема 5. Проблеми тлумачення норм адміністративного права

6

2

2

-

-

2

-

-

-

-

-

-

Тема 6. Особливості адміністративних процедур

6

-

-

-

-

6

-

-

-

-

-

-

Тема 7. Ефективність адміністративно-правового регулювання

6

-

-

-

-

6

-

-

-

-

-

-

Тема 8. Адміністративно-правове регулювання у сфері господарювання

6

-

-

-

-

6

-

-

-

-

-

-

Тема 9. Адміністративні процедури забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання

6

-

-

-

-

6

-

-

-

-

-

-

Разом за змістовим модулем 1

54

10

10

-

-

34

-

-

-

-

-

-

Усього за І семестр

годин:

54

10

10

-

-

34

-

-

-

-

-

-

                 

 

 

5. ЗМІСТОВІ МОДУЛІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ

5 курс 1 семестр

 

Модуль 1.

 

Змістовий модуль 1. Поняття, зміст та особливості адміністративно-правового регулювання

 

Лекційний модуль:

1. Поняття та зміст адміністративно-правового регулювання (2 години).

2. Адміністративно-правова охорона (2 години).

3. Механізм адміністративно-правового регулювання (2 години).

4. Адміністративно-правові режими (2 години).

5. Проблеми тлумачення норм адміністративного права (2 години).

 

 

Семінарський модуль:

1. Поняття та зміст адміністративно-правового регулювання (2 години).

2. Адміністративно-правова охорона (2 години).

3. Механізм адміністративно-правового регулювання (2 години).

4. Адміністративно-правові режими (2 години).

5. Проблеми тлумачення норм адміністративного права (2 години).

 

 

Модуль самостійної роботи:

 

1. Поняття та зміст адміністративно-правового регулювання (2 години).

2. Адміністративно-правова охорона (2 години).

3. Механізм адміністративно-правового регулювання (2 години).

4. Адміністративно-правові режими (2 години).

5. Проблеми тлумачення норм адміністративного права (2 години).

6. Особливості адміністративних процедур (6 годин).

7. Ефективність адміністративно-правового регулювання (6 години).

8. Адміністративно-правове регулювання у сфері господарювання (6 годин).

9. Адміністративні процедури забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання (6 годин).

 

Підсумкова тека: письмовий підсумковий заліковий контроль

 

 

 

6. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

 

Комплексне використання різноманітних методів організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності студентів та методів стимулювання і мотивації їх навчання, що сприяють розвитку творчих засад особистості майбутнього фахівця юриста з урахуванням індивідуальних особливостей учасників навчального процесу й спілкування.

З метою формування професійних компетенцій широко впроваджуються інноваційні методи навчання, що забезпечують комплексне оновлення традиційного педагогічного процесу. Це, наприклад, комп’ютерна підтримка навчального процесу, впровадження інтерактивних методів навчання (робота в малих групах, мозковий штурм, ситуативне моделювання, опрацювання дискусійних питань, кейс-метод тощо).

 

Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності

Навчальна лекція. В ході лекції використовуються прийоми усного викладення інформації, підтримання уваги протягом тривалого часу, активізації мислення слухачів, прийоми забезпечення логічного запам’ятовування, переконання, аргументації, доказів, класифікації, систематизації і узагальнення.

Бесіда. Бесіда організується з допомогою ретельно продуманої системи питань, що поступово підводять студентів до засвоєння системи фактів, нового поняття або закономірності. В ході застосування методу бесіди використовуються прийоми порушення питань (основних, додаткових, навідних і ін.), обговорення відповідей і думок студентів, корегування їх відповідей, прийоми формулювання висновків з бесіди.

Практичні методи навчання. Під час використання практичних методів навчання застосовуються прийоми: постановка завдання, планування його виконання, оперативного стимулювання, регулювання і контролю, аналізу підсумків практичної роботи, виявлення причин недоліків, корегування навчання для повного досягнення мети. До практичних методів відносяться також практичні задачі.

Індуктивні і дедуктивні методи навчання. Індуктивні і дедуктивні методи навчання  характеризують спроможність розкривати логіку руху змісту навчального матеріалу. Застосування індуктивних і дедуктивних методів означає вибір певної логіки розкриття змісту теми, яка вивчається: від окремого до загального і від загального до окремого.

Репродуктивні і проблемно-пошукові методи навчання

Практичні роботи репродуктивного характеру відрізняються тим, що їх застосовують за зразком раніше або щойно придбання знань. При цьому, в ході практичної роботи не здійснюють самостійного прирощування знань.

Репродуктивні вправи особливо ефективно сприяють відпрацьовуванню практичних вмінь і навиків, бо перетворення в навик вимагає неодноразових дій за зразком.

Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання, а саме, що під проблемною ситуацією треба вважати невідповідність між тим, що вивчається і вже вивченим.

При використанні проблемно-пошукових методів навчання викладач використовує такі прийоми: створює проблемну ситуацію (ставить питання, пропонує задачу, експериментальне завдання), організує колективне обговорення можливих підходів до рішення проблемної ситуації, стимулює висування гіпотез, тощо.

Студенти роблять припущення про шляхи вирішення проблемної ситуації, узагальнюють раніше набуті знання, виявляють причини явищ, пояснюють їхнє походження, вибирають найбільш раціональний варіант вирішення проблемної ситуації. Викладач обов'язково керує цим процесом на всіх етапах, а також за допомогою запитань-підказок.  Наприклад, бінарні методи: пояснювально-спонукальний і частково-пошуковий, спонукальний і пошуковий.

 

7. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

 

          Педагогічний контроль здійснюється з дотриманням вимог об’єктивності, індивідуального підходу, систематичності і системності, всебічності та професійної спрямованості контролю.

          Використовуються такі методи контролю (усного, письмового), які мають сприяти підвищенню мотивації студентів-майбутніх юристів до навчально-пізнавальної діяльності. Відповідно до специфіки підготовки майбутніх юристів перевага надається усному, письмовому, практичному контролю.

Контроль навчальної роботи студентів денної форми навчання у міжсесійний період здійснюється в перебігу аудиторних занять, що проводяться відповідно до розкладу, а також шляхом перевірки результатів самостійно виконаних ними завдань (самостійної роботи), індивідуальних завдань передбачених чинною програмою з адміністративно-правового регулювання.

Контроль навчальної роботи студентів може бути поточним, модульним і підсумковим.

Поточний контроль - здійснюється під час проведення семінарських і практичних занять шляхом опитування студентів і виступає засобом активізації навчального процесу та підвищення його ефективності. Він включає як традиційні методи оцінки знань студентів у відповідності до розроблених критеріїв, так і методи експрес-аналізу знань за допомогою програмованого контролю чи комп'ютерної техніки.

Модульний контроль - здійснюється після вивчення кожної теми і розділу програми, виходячи з оцінок поточного контролю, результатів виконання індивідуальних завдань з окремих тем курсу та співбесіди викладача зі студентами з вивчених тем, а також шляхом рубіжного тестування (виконання тестових завдань), експрес-аналізу знань за допомогою технічних засобів навчання.

Результати модульного контролю використовуються для забезпечення ритмічної навчальної роботи студентів, прищеплювання останнім уміння чітко організувати свою працю, своєчасного виявлення відстаючих і надання їм допомоги у вивченні програмного матеріалу, а також для організації індивідуальних занять творчого характеру з найбільш підготовленими студентами (відмінниками).

Підсумковий контроль - здійснюється за результатами вивчення курсу в формі заліку під час залікової сесії. З курсу "Адміністративно-правове регулювання" складається залік у відповідності до навчальної програми та розроблених кафедрою на її основі залікових питань, затверджених у встановленому порядку.

Студент вважається допущеним до складання заліку, якщо він виконав всі види робіт, передбачених навчальним планом і програмою з курсу "Адміністративно-правове регулювання". Допуск до складання заліку здійснюється деканатом юридичного факультету ХДУ шляхом оформлення залікової відомості.

Перелік питань, які виносяться на залік з курсу "Адміністративно-правове регулювання", складається з питань, що розглядалися на семінарських заняттях, а також з питань, рекомендованих студентам для самостійного опрацювання у позааудиторний час.

Нижче наводиться зразок тестових завдань, які використовуються в якості модульного контролю знань студентів.

Зразок тесту

Тест з адміністративно-правового регулювання

Варіант А

І рівень:

Виберіть вірне ствердження:

 

Адміністративно-правовому регулюванню відповідають такі види суспільних відносин:

а) відносини між фізичними або юридичними особами, які звернулись до суб’єкта публічної адміністрації з вимогою забезпечити їх публічні, свободи та законні інтереси, в цьому разі суб’єкт публічної адміністрації діяти владно щодо об’єкта управління не може, бо є зобов’язальним перед ним;

б) відносини між суб’єктом публічної адміністрації та фізичними й юридичними особами, які порушують права свободи третіх осіб, публічний інтерес суспільства та держави. Тут виникають класичні адміністративно-правові відносини: суб’єкт публічного управління є імперативно владним, а об’єкти зобов’язані виконувати його законні вимоги;

в) імперативно владні відносини між вищестоящими та нижчестоящими суб’єктами публічної адміністрації, що засновані на праві;

г) усі зазначені вище відносини.

д) відносини між суб’єктами владних повноважень і об’єктами публічного управління.

2. Система правового регулювання складається зі стадій:

а) правоохоронної діяльності суб’єктів публічної адміністрації, що включає засоби адміністративного впливу до порушників прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб;

б) реалізації адміністративно-правових норм, коли вони втілюються в життя, забезпечуються суб’єктивні публічні права та юридичні обов’язки суб’єктів адміністративного права;

в) підзаконної адміністративної правотворчості – видання суб’єктами публічної адміністрації підзаконних адміністративно-правових норм щодо їх загального впливу на суспільні відносини, уточнення адміністративно-правового статусу суб’єктів адміністративного права, деталізації змісту адміністративно-правових відносин, форм, методів, процедур тощо;

г) підзаконної адміністративної правотворчості, реалізації адміністратив­но-правових норм, правоохоронної діяльності суб’єктів публічної адміністрації;

д) усіх зазначених вище стадій у сукупності.

3. Сутність адміністративно-процедурного регулювання відносин полягає:

а) у правильному використанні принципів, які є фундаментом правозастосовчої діяльності адміністративних органів;

б) у тому, що кожен випадок застосування адміністративного розсуду повинен мати належне законодавче обґрунтування, тобто відповідати меті, з якою він був наданий, в цьому аспекті особливу увагу необхідно звернути на принцип мети дискреційного повноваження;

в) особливої уваги в реалізації адміністративного розсуду отримує принцип об’єктивності, адже посадова особа адміністративного органу зобов’язана розглянути та перевірити всі чинники, які впливають на ухвалення рішення;

г) упровадження адміністративного розсуду до практики управлінської діяльності дозволяє покращити ефективність її функціонування; застосування дискреційних повноважень в адміністративно-процедурній діяльності може обмежуватись не лише чітко встановленими строками ухвалення рішення або вирішення справи, а й використанням інституту «розумного часу» як достатнього терміну, що залежить від низки чинників;

д) у врахуванні усіх зазначених вище положень.

 

ІІ рівень:

Дайте відповідь на питання:

 

  1. Які відносини входять до сфери адміністративно-правового регулювання?
  2. Розкрийте підходи до визначення формальних елементів механізму правового регулювання.
  3. Які елементи механізму адміністративно-правового регулювання?
  4. Яке загальне розуміння механізму адміністративно-правого регулювання?

 

 

 

 

8. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ

 

«зараховано»

Студент має глибокі, міцні і системні знання з усього теоретичного курсу, може чітко сформулювати основні дефініції, використовуючи наукову термінологію, вільно володіє понятійним апаратом, знає основну проблематику даного курсу.

Має уявлення про структуру та характеристику елементів адміністративно-правового регулювання, про основні положення сучасного адміністративного права та чинного законодавства України.

Вміє застосовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу положень актів чинного адміністративного законодавства України.

Вміє застосовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу та моделювання правових ситуацій. Вміє дати критичну оцінку сучасним процесам адміністративно-правового регулювання в Україні.

Володіє здібностями до організації самостійного вивчення окремих питань курсу, самостійного і творчого виконання індивідуального завдання, завдань до семінарських та інших занять, а також самостійної роботи з науковою, навчально-методичною літературою.

А 90-100 б.

В 82-89 б.

Студент має міцні, ґрунтовні знання, виконує практичну роботу без помилок, але може допустити деякі незначні понятійні неточності у формулюваннях та класифікації. Знає основні проблеми становлення та розвитку адміністративно-правового регулювання. Володіє навчальним матеріалом, що висвітлює структуру та характеристику елементів адміністративно-правового регулювання, основні положення права та чинного законодавства України.

Вміє застосовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу положень актів чинного законодавства України.

Вміє застосовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу та моделювання правових ситуацій, припускаючи при цьому незначні неточності.

Володіє здібностями до організації самостійного вивчення окремих питань курсу, самостійного і творчого виконання індивідуального завдання, завдань до семінарських та інших занять, а також самостійної роботи з науковою, навчально-методичною літературою.

С 74-81 б.

 

Студент знає програмний матеріал повністю, але допускає незначні помилки у процесі аналізу положень актів чинного законодавства. Він орієнтується в цілому в питаннях сучасного адміністративно-правового регулювання.

Менш активно реалізує свої здібності щодо організації самостійного вивчення окремих питань курсу, самостійного і творчого виконання індивідуального завдання, завдань до семінарських та інших занять, а також самостійної роботи з науковою, навчально-методичною літературою.

D 64-73 б.

 

Студент знає основні питання курсу, має уявлення про основні проблеми становлення та розвитку адміністративно-правового регулювання, але допускає помилок у процесі аналізу положень актів чинного законодавства України, у процесі аналізу та моделювання правових ситуацій.

В цілому його знання мають загальний, неглибокий і несистемний характер. Має деякі прогалини в теоретичному курсі та практичних вміннях.

Відповіді студента часто не підкріплені посиланнями на акти чинного законодавства, практичними прикладами з життя. Замість чіткого термінологічного визначення пояснює теоретичний матеріал на побутовому рівні.

Не завжди в повній мірі може організувати самостійне вивчення окремих питань курсу, самостійне і творче виконання індивідуального завдання, завдань до семінарських та інших занять, а також самостійну роботу з науковою, навчально-методичною літературою.

Е 60-63 б.

 

Студент знає основні теми курсу, має уявлення про основні проблеми адміністративно-правого регулювання, але його знання мають загальний характер, іноді непідкріплені прикладами.

Замість чіткого термінологічного визначення пояснює теоретичний матеріал на побутовому рівні. Має прогалини в теоретичному курсі та практичних вміннях.

Не здатний самостійно давати характеристику та оцінку основним юридичним поняттям та категоріям, не розуміє актуальності при використанні досвіду минулого.

«незараховано»

Студент має фрагментарні знання з усього курсу. Не володіє термінологією, оскільки понятійний апарат не сформований.

Не вміє викласти програмний матеріал. Мова невиразна, обмежена, розкриття основних процесів та понять відбувається на побутовому рівні. Практичні навички на рівні розпізнавання.

FX 35-59 б.

F 1-34 б.

Студент повністю не знає програмного матеріалу, не працював в аудиторії з викладачем або самостійно.

 

9. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

Базова (основна) література:

 

1.          Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. : // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2.          Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Урядовий кур’єр. – 10 грудня 2008 р– №  232. – С. 8.

3.          Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод // Голос України від 10 січня 2001 р. – № 3 (2503). – С. 6-8.

4.          Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р. // Док. ООН A/RES/2200 A (XXI).

5.          Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 р. // Док. ООН A/RES/2200 A (XXI).

6.          Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747-IV : за станом на 1 травня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35-37. – Ст. 446.

7.          Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-X : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради УРСР України. – 1984, додаток до № 51. – Ст. 1122.

8.          Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144.

9.          Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. –2001. – № 25-26. – Ст. 131.

10.      Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. № 1001-05: за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.

11.      Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. –  №№ 40-44. – Ст. 356.

12.      Закон Української радянської соціалістичної республіки «Про затвердження Кодексу законів про працю Україн­ської РСР» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 171. – № 50. – Ст. 375.

13.      Закон України від 1 липня 2004 р.  № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 553.

14.      Закон України від 1 березня 1991 р. № 803-ХІІ «Про зайнятість населення» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 14. – Ст. 170.

15.      Закон України від 1 грудня 1994 р. № 264 «Про адміні­стра­тивний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» : за станом 1 червня 2013 р. // Відо­мості Верховної Ради України. – 1994. – № 2. – Ст.455.

16.      Закон України від 1 червня 2000 р. №1775-III «Про ліцен­зування певних видів господарської діяльності» : за станом на 1 січня 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.

17.      Закон України від 11 вересня 2003 р. № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері госпо­дар­ської діяльності» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – Cт. 79.

18.      Закон України від 12 грудня 1991 р. № 1972-ХІІ «Про запобігання захворювання на синдром набутого імуно­де­фіциту (СНІД) та соціальний захист населення» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 11– Ст. 152.

19.      Закон України від 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ «Про фі­нан­сові послуги та державне регулювання ринків фі­нан­сових послуг» : за станом на 1 травня 2013  р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1.

20.      Закон України від 13 липня 2000 р. № 1908-III «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» : за станом на 1 черв­ня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 42. – Cт. 348.

21.      Закон України від 13 січня 2005 р. № 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6 . – Ст. 147.

22.      Закон України від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ «Про охо­рону праці» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відо­мо­сті Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.

23.      Закон України від 15 травня 2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.

24.      Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

25.      Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3721-XII «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 4. – Ст. 18.

26.      Закон України від 16 травня 2008 р. № 279-VI «Про Кабінет Міністрів України» // Відомості Верховної Ради. – 2008. – № 25. – Ст. 241.

27.      Закон України від 17 вересня 2008 р. № 514-VI «Про акціонерні товариства» // Урядовий кур’єр. – 29 жовтня 2008 р. – № 202. – Орієнтир. – 2008. – № 34. – Ст. 5-12.

28.      Закон України від 17 липня 1997 р. № 475 «Про рати­фі­кацію Конвенції про захист прав людини і осново­полож­них свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40 – Cт. 263.

29.      Закон України від 18 березня 2004 р. № 1629-IV «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» . // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – С. 367.

30.      Закон України від 18 січня 2001 р. № 240-III «Про за­галь­нообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витра­тами, зумовленими похованням» : [назва Закону із змі­на­ми, внесеними згідно із Законом № 107-VI від 28 грудня 2007 р.] : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 14. – Ст. 71.

31.      Закон України від 18 січня 2001 р. № 245-III «Про об’єк­ти підвищеної небезпеки» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 15. – Ст. 73.

32.      Закон України від 18 травня 2004 р. № 1727-IV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсії та інвалідам» :  за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 33-34. – Ст. 404.

33.      Закон України від 19 жовтня 2000 р. № 2063-ІІІ «Про державну підтримку малого підприємництва» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 51-52. – С. 447.

34.      Закон України від 19 червня 2003 р. № 966-ІV «Про соціальні послуги» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №  45. – Ст. 358.

35.      Закон України від 2 березня 2000 р. № 1533-III «Про загально­обов’яз­кове державне соціальне страхування на випадок безробіття» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 22. – Ст. 171.

36.      Закон України від 2 червня 2005 р. № 2623-IV «Про осно­ви соціального захисту бездомних громадян і без­притульних дітей» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 2.– Ст. 354.

37.      Закон України від 20 грудня 1990 р. № 565-ХІІ «Про мілі­цію» : за станом на 1 травня 2013 р.  // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

38.      Закон України від 20 квітня 2000 р. № 1682-III «Про при­родні монополії» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відо­мо­сті Верховної Ради України. – 2000 – № 30. – Ст.238.

39.      Закон України від 20 травня 1999 р. № 679-XIV «Про Національний банк України» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.

40.      Закон України від 21 березня 1991 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 49-51. – Ст. 376.

41.      Закон України від 21 вересня 2006 р. № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 46. – Ст. 456.

42.      Закон України від 21 травня 1997 р. № 280 «Про місцеве самоврядування в Україні» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

43.      Закон України від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 45. – Ст. 425.

44.      Закон України від 22 червня 2000 р. № 1835 «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 338.

45.      Закон України від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46-47. – Ст. 407.

46.      Закон України від 24 лютого 1994 р. № 4004-XII  «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. –  № 27. – Cт. 218.

47.      Закон України від 24 січня 1995 р. № 20 «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.

48.      Закон України від 24 червня 2004 р. № 1859-IV   «Про правові засади цивільного захисту» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. –  № 27. – Cт. 198.

49.      Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» : за станом на 1 червня 2013 р. //  Відомості Верховної Ради України. – 1991. –  № 41. – Cт. 546.

50.      Закон України від 26 березня 1992 р. № 2235 «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 29. – Ст. 397.

51.      Закон України від 26 листопада 1993 р. № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. –  № 50. – Cт. 472.

52.      Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 110.

53.      Закон України від 30 жовтня 1996 р. № 448 «Про дер­жав­не регулювання цінних паперів в Україні» // Відо­мо­сті Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.

54.      Закон України від 4 березня 1992 р. № 2163-XII «Про приватизацію майна державних підприємств» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 348.

55.      Закон України від 4 листопада 1999 р. № 1216-XIV «Про державну геологічну службу України» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 456.

56.      Закон України від 5 жовтня 1995 р. № 356  «Про бо­роть­бу з корупцією» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відо­мо­сті Верховної Ради України. – 1995. – № 34 – Ст. 266.

57.      Закон України від 5 жовтня 2000 р. № 2017-III  «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» : за станом на 1 червня 2013 р.  // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 48.– Ст. 409.

58.      Закон України від 5 квітня 2007 р. № 877-V «Про основ­ні засади державного нагляду (контролю) у сфері гос­по­дарської діяльності» : за станом на 1 червня 2013 р.  //  Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 29. – Ст. 389.

59.      Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №  3. – Ст. 10.

60.      Закон України від 6 березня 1992 р. № 2171-XII «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» : за станом на 1 червня 2013 р.  //  Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 350.

61.      Закон України від 6 вересня 2005 р. № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарювання» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 48. – Ст. 483.

62.      Закон України від 6 жовтня 2005 р. № 2961-IV «Про реабілітацію інвалідів в Україні» :  за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 2-3.– Ст. 36.

63.      Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.

64.      Закон України від 7 липня 1996 р. № 236-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції» : за станом на 1 травня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.

65.      Закон України від 9 квітня 1999 р. № 586-ХІV «Про місцеві державні адміністрації» : за станом на 1 травня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.

66.      Закон України від 9 липня 2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 49-51. – Ст. 376.

67.      Закон України від 1 червня 2013 р. № 2297-VI «Про здійснення державних закупівель // Урядовий кур’єр від 7 липня 2013 р. – № 122. – Орієнтир. – № 27. – С. 9-16.

68.      Концепція адміністративної реформи в Україні : [затвер­дже­на Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810] // Офіційний вісник України. – 1999. – №21. – Ст. 943.

69.      Указ Президента України від 2 липня 2013 р. № 747 «Про Координаційний центр з упровадження еконо­міч­них реформ» // Урядовий кур’єр від 9 липня 2013 р. – № 124. – С. 13.

70.      Указ Президента України від 1 березня 2001 р. № 121 «Про положення про Пенсійний фонд України» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – №  9. –  С. 30. – Ст. 350.

71.      Указ Президента України від 11 липня 2005 р. № 1086 «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей» // Офіційний вісник України. – 2005. – № 28. –  С. 26. – Ст. 1618.

72.      Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1572 «Про систему центральних органів виконавчої влади» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50. –  С. 18.

73.      Указ Президента України від 17 жовтня 2000 р. № 1138 «Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1774.

74.      Указ Президента України від 19 грудня 1999 р. № 1573 «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50. –  С. 11.

75.      Указ Президента України від 20 квітня 2005 р. № 675 «Про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 16. – С. 14. – Ст. 824.

76.      Указ Президента України від 21 квітня 2008 р. № 414 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про заходи щодо реалізації національної анти­ко­рупційної стратегії та інституційної антикорупційної політики» // Урядовий кур’єр. –  13 травня 2008. – № 85. – С. 12.

77.      Указ Президента України від 28 жовтня 2005 р. № 1648 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2005 року "Про заходи щодо поліп­шення інвестиційного клімату в Україні" та від 28 жовтня 2005 року "Про заходи щодо утвердження гаран­тій та підвищення ефективності захисту права власності в Україні» // Офіційний вісник України. – 2005. – № 48. –  С. 16. – Ст. 2986.

78.      Указ Президента України від 28 листопада 2000 р. № 1265 «Про положення про Головне контрольно-ревізійне управління України» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 48. – С. 10. – Ст. 2080.

79.      Указ Президента України від 30 серпня 2000 р. № 1035 «Про Положення про Міністерство праці та соціальної політики України» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 35. –  С. 15. – Ст. 1482.

80.      Постанова Верховної Ради України від 7 липня 1992 р.
№ 2558-XII «Про Тимчасове положення про Фонд державного майна України» :  за станом на 1 травня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 39. – Ст. 581.

81.      Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 р. № 1427-ХІІ «Про проголошення незалеж­но­сті України» // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – № 38. – Ст. 502.

82.      Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2013 р. № 477 «Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель» // Урядовий кур’єр від 30 червня 2013 р. – № 177. – С. 18.

83.      Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» : за станом на 1 травня 2013 р. : [Електронний ресурс]  // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу до Законодавство України : http : // zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.

84.      Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» // Офіційний вісник України. – 2000. – № 46. – С. 218. – Ст. 2001.

85.      Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 228 «Про порядок виплати та розміри гро­шо­вих компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслу­го­ву­вання автомобілів та на транспортне обслуговування» // Урядовий кур’єр. – 1 березня 2007. – № 39. – С. 14.

86.      Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 483 «Про затвердження критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх гос­по­дарської діяльності для навколишнього природного сере­довища та періодичності здійснення заходів дер­жав­ного нагляду (контролю)» // Урядовий кур’єр. – 23 квітня 2008. – Орієнтир. – № 11. – С. 7.

87.      Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. № 1543 «Про затвердження Положення про Міні­стер­ство праці та соціальної політики України» // Офі­цій­ний вісник України.– 2006.– №45.– С.89.– Ст. 3017.

88.      Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. № 977 «Про затвердження Положення про Дер­жав­ний департамент інтелектуальної власності» : за ста­ном на 1 травня 2013 р // Офіційний вісник України. – 2000. – № 25. –  С. 140. – Ст. 1060.

89.      Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 257 «Про утворення Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захо­плен­ню підприємств» // Урядовий кур’єр. – 7 березня 2007. – № 43. – Орієнтир. – 2007. – № 9. – С. 15-16.

90.      Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2009 р. № 198 «Деякі питання соціального захисту окре­мих категорій громадян» // Урядовий кур’єр. –  17 березня 2009. – № 47. – С. 6.

91.      Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261 «Про затвердження Положення про Пен­сійний фонд України» // Офіційний вісник України. – 2007. – № 81. –  С. 48. – Ст. 3025.

92.      Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 р. №868 «Про затвердження Положення про Адмі­ні­страцію Державної служби спеціального зв’язку та за­хи­сту інформації» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – №26. – Ст.73.

93.      Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 р. № 367 «Про утворення Державного департа­мен­ту з усиновлення та захисту прав дитини» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 62. –  С. 13. – Ст. 873.

94.      Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. № 1434 «Про затвердження Положення про Фонд соціального захисту інвалідів» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 39. – С. 68. – Ст. 1818.

95.      Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 р. № 667 «Про затвердження Положення про Дер­жавний комітет України з питань регуляторної полі­ти­ки та підприємництва» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 32. – С.28.

96.      Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. №  1035 «Про утворення Координаційної ради з питань соціального захисту бездомних громадян і без­при­тульних дітей» // Урядовий кур’єр. – 7 жовтня 2008. – № 186. – С. 13.

97.      Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. № 1035 «Про утворення Координаційної ради з питань соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» // Урядовий кур’єр. – 12 грудня 2008. – № 234. – С. 13.

98.      Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 р. № 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 27. – С.37. – Ст. 1212.

99.      Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 р. №  706 «Про застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії» : за станом на 1 травня 2013 р. : [Електронний ресурс]  // ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE. – Режим доступу : http://www. ligazakon. ua/enterprise. – Назва з екрану.

100.  Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. № 1953  «Деякі питання застосування спеціаль­них засобів та вогнепальної зброї посадовими особами митної служби» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – С. 83.

101.  Постанова Правління Національного банку України від 24 січня 2008 р. № 493 «Про затвердження Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України» :  [зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2008 р. за № 49/ 14740] : [Електронний ресурс]  // ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE. – Режим доступу : http://www.ligazakon.ua /enterprise. – Назва з екрану.

102.  Постанова правління Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 18 квітня 2000 р. № 4   «Про затвердження Статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» : за станом на 1 травня 2013 р.// Фонд соціального захисті від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. – Режим доступу : http://www.social. org.ua/ download/242/4_0.htm. – Назва з екрану.

103.  Постанова Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 р. № 49 «Про затвердження правил застосування спеціаль­них засобів при охороні громадського порядку» : за ста­ном на 1 травня 2013 р. : [Електронний ресурс] // ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE. – Режим доступу : http://www.ligazakon.ua/enterprise. – Назва з екрану.

104.  Постанова Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття від 6 липня 2000 р. № 2 «Про Статут Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття та Регламент засідань правління фонду» : [Електронний ресурс]  // Law UA. Правовой портал Украины. – Режим доступу : http://.law.info/jurdata/dir272. – Назва з екрану.

105.  Постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000 р. № 601 «Про утворення Державного департа­мен­ту інтелектуальної власності» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 14. – С. 38. – Ст. 568.

106.  Авер’янов В. Б. Утвердження принципу верховенства права у новій доктрині Українського адміністративного права / В. Б. Авер’янов // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 11 (61). – С. 57-63.

107.  Бахрах Д. Н. О предмете административного права России / Д. Н. Бахрах // Государство и право. – 2003. – № 10. – С. 31-38.

108.  Галунько В. В. Напрями правової протидії рейдерству / В. В. Галунько // Держава і право. – 2007. – № 37. – С. 36-40.

109.  Корнієнко М. В. Окремі питання взаємодії дільничних інспекторів міліції з громадськістю / М. В. Корнієнко, П. В. Макушев // Науковий вісник ДДУВС. – 2006. – №4. – С. 88-95.

110.  Олійник А. Ю. Конституційні свободи людини і грома­дя­нина в Україні та їх охорона працівниками міліції / А. Ю. Олійник // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2005. – №3. – С. 224-233.

111.  Оніщенко Н. М. Проблема ефективності законодавства та сучасний розвиток / Н. М. Оніщенко // Віче : Журнал Верховної Ради України. – 2007. – № 12. – С. 3-6.

112.  Опольська Н. М. Механізм забезпечення прав і свобод дитини / Н. М. Опольська // Держава і право. – 2007. – № 35. – С. 94-100.

113.  Пендюра М. М. Безпека людини – найвища соціальна цінність соціуму і держави (принципові засади Кон­цеп­ції національної безпеки України) / М. М. Пендюра // Право і суспільство. – 2007. – № 3. – С. 3-8.

114.  Проневич О. С. Community policing – концепція парт­нер­ської взаємодії поліції та населення : сутність і сучасні зарубіжні підходи до практичної реалізації / О. С. Про­не­вич // Науковий вісник ДДУВС. – 2007. – №1. – С. 175-182.

115.  Рабінович П. М. Сутність праворозуміння / П. М. Рабі­но­вич // Право України. – 2007. – № 9. – С. 3-7.

116.  Адміністративно-територіальний устрій та сталий розвиток регіону (концептуальні основи та мето­до­ло­гія) : [монографія / Національний технічний ун-т "Харківський політехнічний ін-т". – 2-ге вид., стер.] / [Бабаєв В. М., Товажнянський Л. Л., Годлевський М. Д. та ін.] – Х. : НТУ ХПІ, 2008. – 316 c.

117.  Алексєєв В. М. Власність територіальних громад в Укра­їні : шляхи розвитку : [монографія / Інститут законо­дав­ства Верховної Ради України] / Валерій Марленович Але­ксєєв. – Чернівці : Технодрук, 2007. – 335 с.

118.  Анпілогов О. В. Захист прав та свобод громадянина прокурором в адміністративному судочинстві : [моно­гра­фія / Інститут законодавства Верховної Ради України] / Олег Вікторович Анпілогов ;  за ред. А. О. Селіванова. – К. : Ін Юре, 2008. – 167с.

Допоміжна література:

 

119.  Боднарев А. С. Правовая антикультура в правовом про­странстве общества : монография / А. С. Боднарев. – Пермь : Изд-во Пермського государственного универ­ситета, 2006. – 192 с.

120.  Бородін І. Л. Адміністративно-юрисдикційний процес : монографія / Іван Лук’янович Бородін. – К. : Алерта, 2007. – 184 с.

121.  Виконавча влада і адміністративне право / [Авер’я­нов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П., Кізіма Н. В.] ; за ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Видавничий Дім Ін Юре, 2002. – 668 с.

122.  Віхров О. П. Організаційно-господарські правовідно­си­ни : монографія / Олександр Петрович Віхров. – К. : Слово, 2008. – 512 с.

123.  Галунько В. В. Адміністративно-правова охорона суб’єктів права власності в Україні : монографія / Валентин Васильович Галунько. – Херсон : ВАТ ХМД, 2006. – 356 с.

124.  Гегель Г. В. Ф. Философия права / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; [пер. з нем. Б. Г. Столпнера, М. И. Левиной ; ред. и сост. Д. А. Керимов, В. С. Нерсесянц] ; авт. втуп. ст. примеч. В. С. Нерсенсянц – М. : Мисль, 1990. – 524 с.

125.  Гладун З. С. Адміністративно-правове регулювання охо­ро­ни здоров`я населення в України : монографія / Зіно­вій Степанович Гладун. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 720 c.

126.  Головко-Гавришева О. Правове регулювання соціальної політики у Європейському Союзі : теоретичні аспекти : [монографія / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка] / Оксана Головко-Гавришева. – Л. : Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – 220 с.

127.  Голосніченко І. П. Попередження корисливих про­ступ­ків засобами адміністративного права : монографія / Іван Пантилейович Голосніченко. – К. : Вища школа, 1991. – 212 с.

128.  Горбунова Л. М. Принцип законності у нормотворчій діяльності органів виконавчої влади : монографія / Лідія Миколаївна Горбунова. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 240 c.

129.  Грек Б. М. Банкрутство. Цивільний та кримінально-правовий аспекти : [монографія / Академія адвокатури України] / Борис Миколайович Грек. – К. : Прецедент, 2006. – 303 с. – (Юридична бібліотека).

130.  Греца Я. В. Правовий механізм реалізації та захисту прав і законних інтересів суб’єктів податкових право­від­но­син : [монографія / Ужгородський національний ун-т ; Інститут держави і права країн Європи Ужгородського національного ун-ту. Юридичний факультет] / Я. В. Греца, Ю. М. Бисага. – Ужгород : Ліра, 2007. – 208 с. – Додатковий тит. арк. англ. мовою.

131.  Гриценко І. С. Становлення і розвиток наукових по­гля­дів на основні інститути вітчизняного адміністративного права : [монографія / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка] / Іван Сергійович Гриценко. – К. : Київський університет, 2007. – 334 с.

132.  Дзендзюк В. Б. Ефективність діяльності публічних орга­ні­зацій : монографія / В. Б. Дзендзюк. – Х : Вид-во Хар. РІ УАДУ «Магістр», 2003.– 236 с.

133.  Дробот І. Гарантування місцевого самоврядування: тео­ре­тико-методо­ло­гічний аспект : [монографія / Львів­ський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України] / Ігор Дробот. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2006. – 252 c. – (Монографічна серія).

134.  Еропкин М. И. Административно-правовая охрана обще­ствен­ного порядка : монография / Еропкин М.И, По­пов Л.Л. – Ленинград : Лениздат, 1973. – 328 с.

135.  Євграфова Є. П. Система національного законодавства в контексті права (ліберально-легістський підхід) : моно­графія / Єлизавета Павлівна Євграфова. – К. : КНТ, 2007. – 184 с.

136.  Зозуля І. В. Теорія і практика реформування системи МВС України : монографія / Ігор Вікторович Зозуля. – Х. : Харків Юридичний, 2008. – 480 с.

137.  Іванський А. Й. Фінансово-правова відповідальність: тео­ре­тичний аналіз : монографія / Андрій Йосипович Іванський. – О. : Юридична Література, 2008. – 501 с.

138.  Іерингъ Р. Борьба за право : монография / Рудольф фон Іерингъ ; пер. В. И. Лойко. – С.-Пб. : Издательство Весники знанія (В.В. Битнера), 1912. – 71 с.

139.  Капустіна М. В. Розслідування крадіжок вантажів на за­ліз­ничному транспорті : [монографія / Національна юри­дична академія України ім. Ярослава Мудрого] / М.В. Капустіна. – Х. : Право, 2008. – 192 c.

140.  Караджев-Искров Н. П. Публичные вещи : монография / Н. П. Караджев-Искров. – Иркутск : Иркутская секция научних работников, 1927. – 78 с.

141.  Клюєв О. М. Взаємодія підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні : монографія / Олександр Миколайович Клюєв. – Х. : Основа, 2005. – 378 с.

142.  Ковалів М. В. Правові та організаційні засади забез­пе­чення збереження вантажів на залізничному транспорті України : монографія / Мирослав Володимирович Ко­валів. – Львів : Афіша, 2003. – 198 с.

143.  Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий фено­мен : [монографія / Національна академія внутріш­ніх справ України] / Колпаков Валерій Костянтинович – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.

144.  Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в право­охоронній діяльності міліції : поняття, види та організаційно правові питання реалізації: монографія / Анатолій Трохимович Комзюк ; за ред. О. М. Бандурки. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.

145.  Корнієць А. В. Організація соціальних систем обігу зброї : [монографія / Запорізький юридичний ін-т ДДУВС] / Корнієць А. В., Фролов О. С. ; заг. ред В. П. Пєткова. – К. : КНТ, 2008. – 182 c.

146.  Костенко О. М. Культура і закон у протидії злу : монографія / Олександр Миколайович Костенко. – К. : Атіка, 2008. – 352 с.

147.  Костів М. В. Адміністративна правосуб`єктність юри­дич­них осіб : теоретичні та практичні аспекти : [моно­графія / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України] / Михайло Васильович Костів. – Л. : ПП Лукащук В.С., 2006. – 129 c.

148.  Костомаров М. І. Богдан Хмельницький : [історична мо­но­графія] / Микола Іванович Костомаров ; пер. з рос. Т. С. Завгородня . – Д. : Січ, 2004. – 843 с.

149.  Кравченко Ю. Ф. Свобода як принцип демократичної правової держави : монографія / Юрій Федорович Крав­ченко. – Харків : Видавництво Національного універ­си­тету внутрішніх справ, 2003. – 406 с.

150.  Куйбіда В. С. Місцеве самоврядування України в кон­тексті розвитку місцевої демократії : монографія / [Куй­біда В. С., Куйбіда М. С., Бабінова О. О.]. – Хмель­ниць­кий : Вид-во ХУУіП, 2008. – 467 с.

151.  Курило В. І. Адміністративні правочини у сільському господарстві України : сучасна парадигма : монографія / Володимир Іванович Курило. – К. : Магістр-ХХІ сторіччя, 2007. – 312 с.

152.  Курило Т. В. Правова охорона культурної спадщини України : [монографія / Львівський юридичний ін-т МВС України] / Тетяна В’ячеславівна Курило. – Л. : Новий Світ-2000, 2006. – 151 с.

153.  Литвинов О. М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні : [монографія / Харківський на­ціо­нальний ун-т внутрішніх справ] / Олексій Миколайович Литвинов. – Х., 2008. – 446 c.

154.  Ліпкан В. А. Адміністративно-правове регулювання на­ціо­нальної безпеки України : [монографія / Київський національний ун-т внутрішніх справ] / Володимир Анатолійович Ліпкан. – К. : Текст, 2008. – 440 с.

155.  Лощихін О. М. Економічна функція сучасної держави. Теоретико-правові аспекти : [монографія / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького] / Олександр Миколайович Лощихін. – К. : Юридична думка, 2008. – 367 с.

156.  Лялюк О. Ю. Основи організації і діяльності місцевих рад в Україні : [монографія / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого] / Олексій Юрійович Лялюк ; за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2008. – 288 с.

157.  Міжнародно-правові гарантії захисту прав та свобод громадян України : монографія / [Бесчастний В. М., Філонов О. В., Суботін В. М., Тітов А. М.]. – К. : Четверта хвиля, 2008. – 220 c.

158.  Мірошниченко О.С. Адміністративно-правові засоби охо­рони земельних відносин в Україні : монографія / Оксана Станіславівна Мірошниченко – Х.: Вид-во ТОВ ТИТУЛ, 2008. – 176 с.

159.  Невмержицький Є. В. Корупція в Україні : причини, наслідки, механізми протидії : [монографія / Академія прокуратури України] / Євген Васильович Невмер­жи­цький. – К. : КНТ, 2008. – 368 с.

160.  Політика, право і влада в контексті трансформаційних процесів В Україні : [монографія / НАН України ; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького] / за ред. І. О. Кресіна. – К., 2006. – 303 с.

161.  Пономаренко Г. О. Управління у сфері забезпечення внутрішньої безпеки держави: адміністративно-правові засади : [монографія / Харківський національний ун-т внутрішніх справ] / Ганна Олександрівна Пономаренко. – Х. : Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2007. – 448 с.

162.  Правова культура в умовах становлення громадянського суспільства : [монографія / НДІ будівництва та міс­це­вого самоврядування АПрН України] ;  за ред. Ю.П. Битяка, І.В. Яковюка. – Х. : Право, 2007. – 248 c.

163.  Проблема реалізації прав і свобод людини і громадянина в Україні : [монографія / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України] / [Н. І. Карпачова, Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчук та ін.]. – К.: ТОВ Вид-во Юридична думка, 2007. – 424 с.

164.  Сердюк О. В. Соціологічний підхід у сучасному право­знав­стві: пізнання соціальності права : [монографія / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого] / Олександр Васильович Сердюк. – Х. : Яшма, 2007. – 320 с

165.  Сливка С. С. Професійна культура працівника міліції : [монографія / Львівський ін-т внутрішніх справ] / Степан Степанович Сливка. –  Львів, 1995. –  94 с.

166.  Стеценко С. Г. Корупція в органах внутрішніх справ : проблеми протидії : монографія / Стеценко С. Г., Тка­чен­ко О. В. – К. : КНТ ; Центр учбової літератури, 2008. – 166 с.

167.  Усаченко Л. М. Форми та методи управління-важлива скла­дова розвитку взаємовідносин органів державної влади України з неурядовими організаціями : [моно­гра­фія / Хмельницький ун-т управління та права] /  Л. М. Усаченко. – Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2007. – 176 c.

168.  Федоров І. О. Кодифікація адміністративно-деліктного зако­нодавства України : [монографія / Державний ви­щий навчальний заклад "Запорізький національний ун-т" Міністерства освіти і науки України] / Іван Олексійович Федоров. – Запоріжжя : Запоріжжя, 2006. – 144 с.

169.  Адміністративне право України : підручник / [Би­тяк Ю.П., Богуцкий В.В., Гаращук В.М. та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – Харків : Право, 2001. – 528 с.

170.  Адміністративне право України : Академічний курс : [підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. : у 2 т.] / [Авер’янов В. Б., Битяк Ю. П., Зуй В. В. та ін.] ; голова ред. кол. В. Б. Авер’янов. – К. : Юридична думка, 2004.– Т. 1 : Загальна частина. – 584 с

171.  Адміністративне право України : Академічний курс : [підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл.: у 2 т.] / [Авер’янов В. Б., Битяк Ю. П., Зуй В. В. та ін.] ; голова ред. кол. В. Б. Авер’янов. – К. : Юридична думка, 2004. – Т. 2 : Особлива частина. – 624 с.

172.  Агапов А. Б. Административная ответственность : учеб­ник / Андрей Борисович Агапов. – М. : Эксмо, 2007. – 400 с. – (Российское юридическое образование).

173.  Административное право Украины : учебник / Одесская национальная юридическая академия] / за ред. С. В. Кивалова.– Х. : Одиссей, 2004. – 880 с.

174.  Административное право : учебник / [Козлов Ю. М., Овсянко Д. М, Попов Л. Л.] ; под ред. Л. Л. Попова. – М. : Юристъ, 2002. – 697 с.

175.  Адміністративне право України : навчальний посібник / [Шкарупа В. К., Коломоєць Т. О., Гулєвська Г. Ю та ін.] ; за ред. Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулєвської. – К. : Істина, 2007. – 216 с.

176.  Адміністративне право України : словник-довідник / [укладачі В. К. Шкарупа, Ю. А. Ведернiков, В. П. Пiд­чи­бiй]. – Дніпропетровськ : Вид-во Юридичної академії МВС України, 2001. – 196 с.

177.  Адміністративне право України : підручник / [Би­тяк Ю. П., Гаращук В. Т., Дьяченко О. В. та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.

178.  Адміністративне право : навчальний посібник / [Забарний Г. Г., Калюжний Р. А., Терещук О. В., Шка­ру­па В. К.]. – К. : Вид-во. Паливода А. В., 2001. – 194 с.

179.  Адміністративне право : навчальний посібник / [укл. І. Л. Бородін, О. О. Омельченко]. – Херсон : Вид-во МІБ, 2002. – 134 с.

180.  Адміністративне судочинство в Україні : [у 2 кн.] / [упоряд. В. С. Стефанюк, В. В. Сунцов]. – Х. : Консум, 2002. – (Серія "Реформа судів України"). – Кн.2 : Кодекс України про адміністративні проступки. – 332 с.

181.  Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод людини та громадянина : [навчальний посібник] / [О. І. Ієрусалімова, І. О. Ієрусалімов; П. М. Павлік, Ж. В. Удовенко]. – К. : Знання, 2007. – 223 с.

182.  Алексеев С. С. Общая теория права : [курс в 2-х т.] / Сергей Сергеевич Алексеев. – М. : Юрид. лит, 1982. – Т. 2. – 360 с.

183.  Алексъев А. С. Русское государственное право : кон­спект лекцій / Александр Семенович Алексъев. – М. : Типографія Общества распространения полезніхъ книгъ. Моховая против. д. кн. Гагарина, 1897. – 583 с.

184.  Бандурка О. М. Бюджетне право України : підручник / О. М. Бандурка, О. П. Гетьманець. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 151 с. 

185.  Бахрах Д. Н. Административное право России / учеб. [для студентов вузов, обучающихся по специальности "Юриспруденция"] / Демьян Николаевич Бахрах. – М. : Норма : Инфра-М, 2000. – 623 с.

186.  Бачинiн В. А. Філософія права : підруч. / Бачинiн В. А., Журавсь-кий В. С., Панов М. І. – К. : Видавничий Дiм Ін Юре, 2003. – 472 с.

187.  Бевзенко В. М. Адміністративні суди України : [нав­чаль­ний посібник] / Володимир Михайлович Бевзенко. – К. : Алерта ; КНТ, 2006. – 271 с.

188.  Бондаренко І. В. Органи внутрішніх справ в системах правоохоронних органів України, Російської Федерації та інших зарубіжних країн : теоретичні аспекти : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / І. В. Бондаренко. – К., 2004. – 24 с.

189.  Брэбан Г. Французское административное право / Гі Брэбан; [пер. с фран. Д. И. Васильева, В. Д. Карповича] ; под. ред. С. В. Боботова. – М. : Прогрес, 1988. – 488 с.

190.  Габричидзе Б. Н. Административное право : учеб. / Габри­чидзе Б. Н., Чернявский А. Г.  – М. : ООО «ТК Вели», 2003. – 480 с.

191.  Галунько В. В. Застосування адміністративно-госпо­дар­ських санкцій до суб’єктів господарювання : навчальний посібник / Валентин Васильович Галунько. – Хер­сон : МУБіП, 2006. – 201 с.

192.  Галунько В. В. Конституційне право України : нав­чаль­ний посібник / [Галунько В. В., Діденко С. В., Шкарупа В. К] ; за ред. В. К. Шкарупи. – Херсон : Вид-во ХЮІ ХНУВС, 2007.– 232 с.

193.  Гамалій І. В. Теоретичні проблеми правового регулю­ван­ня діяльності міліції щодо забезпечення реалізації конституційних прав і свобод громадян : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і про­цес; фінансове право» / І. В. Гамалій. – К., 2000. – 16 с.

194.  Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управ­лінні : навчальний посібник / Володимир Миколайович Гаращук. – Харків : Вид-во Національної юридичної ака­демії України ім. Я. Мудрого, 1999. – 53 с.

195.  Гессен В. М. Административное право : [попул. лекции для самообразования] / Владимир Матвеевич Гессен. – С-Пб : Паровая скоропетч. Г. Пожарово, 1903. – [1], ІV, 240 с.

196.  Гладун З. С. Адміністративне право України: опорні конспекти лекцій / Зиновій Степанович Гладун. – Вид. – 2-ге. – Тернопіль : Вид-во ТАНГ, 2002. – 258 с.

197.  Гладун З. С. Адміністративне право України : навчаль­ний посібник / Зиновій Степанович Гладун. – Тернопіль : Карт-бланш, 2004. – 579 с.

198.  Головін А. П. Адміністративно-правове регулювання діяльності міліції громадської безпеки : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» /  А. П. Головін. – К., 2004. – 20 с.

199.  Гончарук С. Т. Адміністративне право України. Загальна та Особлива частини : навчальний посібник / Степан Тихонович Гончарук. – К. : Видавничий дім «Аванпост-прим», 2000. – 240 с.

200.  Горшнева И. А. Полиция в механизме современного демократического государства : [учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности 021100 "Юриспруденция"] / Ирина Аркадьевна Горшенева. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004.– 174 с.

201.  Гурне Б. Державне управління / Бернар Гурне ; пер. з фр. В. Шовкун. – К. : Основи, 1993. – 165 с.

202.  Державне управління : навчальний посібник / [Мель­ник А. Ф., Оболенський О. Ю., А. Ю. Васина та ін.] ; за ред. А. Ф. Мельника. – К. : Знання-Прес. 2003. – 343 с.

203.  Державне управління : європейські стандарти, досвід та адміністративне право / [Авер’янов В. Б., Дерець В. А., Школик А. М., та ін.] ; за ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юстиніан, 2007. – 288 с.

204.  Елистратов А. И. Административное право : лекции / Аркадий Иванович Елистратов ; [Моск. о-во нар. ун-тов]. – М. : Типографія Т-ва И. Д. Сытина, 1911. – 235 с.

205.  Європейські принципи державного управління / [пер. з англ. О. Ю. Куленової]. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 52 с.

206.  Єлістратов А. І. Адміністративне право : лекції / [ред. та упоряд. В. В. Галунько, С. В. Діденко]. – Херсон : ВАТ ХМД, 2007. – 268 с.

207.  Забарний Г. Г. Адміністративне право України : [нав­чаль­ний посібник] / Забарний Г. Г., Калюжний Р. А., Шкарупа В. К. – К. : Вид-во Паливода А.В., 2003. – 212 с.

208.  Загальна теорія держави і права : навчальний посібник / Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова]  / [Колодій А. М., Копєйчиков В. В., Лисенков С. Л. та ін.] ; за ред. В. В. Копєйчикова. – Вид. стереотип. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 320 с.

209.  Ивановский В. В. Административное право : Поли­цей­ское право, Право внутренняго управленія / Вик­тор Викторович Ивановский. – Казань : тип. Имп. ун-та , 1911. – 506 с.

210.  Кальченко Т. Л. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні спеціальними органами та установами : авто­реф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / Т. Л. Кальченко. – К., 2004. – 19 с.

211.  Ківалов С. В. Адміністративне право України : [навч.-метод. посіб.] / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла. – Одеса : Юридична література, 2002. – 312 с.

212.  Колпаков В.К. Адміністративне право України : підруч. / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.

213.  Колпаков В. К. Адміністративне право України : підруч. / Валерій Костянтинович Колпаков – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 733 с.

214.  Комзюк А. Т. Адміністративний примус в право­охо­рон­ній діяльності міліції в України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук. : 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / А. Т. Комзюк. – Харків : 2002. – 37 с.

215.  Конопльов В. В. Організаційно-правовий механізм під­готовки та прийняття управлінських рішень в адміні­стра­тивній діяльності органів внутрішніх справ : авто­реф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і про­цес; фінансове право» / В. В. Конопльов. – Харків, 2006. – 34 с. 

216.  Конституційне право України : [підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / НАН України; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка] / [Погорілко В. Ф., Фріцький О. Ф, Городецький О. В. та ін.] ; за ред. В. Ф. Погорілка. – К. : Наукова думка, 1999. – 734 с.

217.  Коркунов Н. М. Русское государственное право : [в 2 т.] / Николай Михайлович Коркунов.–С.-Пб : Типографія М.М. Стасюлевича, 1909. – Т. 1 : Введение и общая часть. – 623 с.

218.  Коталейчук С. П. Теоретико-правові проблеми пра­во­во­го статусу неповнолітніх в Україні та забезпечення його реалізації як один із основних напрямків діяльності міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / С. П. Коталейчук. – К., 2004. – 17 с.

219.  Кравцова Т. М. Адміністративно-правові засади здій­снен­ня державної політики у сфері господарювання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне пра­во і процес; фінансове право» / Т. М. Кравцова. – Харків, 2004. – 35 с.

220.  Кравченко В. В. Конституційне право України у визна­чен­нях та схемах : [навчальний посібник / Інститут економіки і права "КРОК"] / В. В. Кравченко. – К. : Атіка, 2002. – 192 с.

221.  Кравчук М. В. Проблеми теорії держави і права (опорні конспекти): [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Микола Володимирович Кравчук. – Вид. 2-ге, змін. й доп. – Тернопіль : ТзОВ Терно-граф, 2003. – 344 с.

222.  Курашвили Б. П. Очерк теории государственного управ­ле­ния / Борис Павлович Курашвили ; за ред. М. И. Пис­ко­тина. – М. : Наука, 1987. – 292, [2] с.

223.  Курінний Є.В. Предмет і об’єкт адміністративного права України: характеристика категорій в умовах систем­но­го : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : 12.00.07 «Теорія управління; адміні­стра­тив­не право і процес; фінансове право» / Є. В. Курінний. – К., 2004. – 36 с.

224.  Курко М. Н. Діяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо Європейської інтеграції: організаційно-правові засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / М. Н. Курко. – К., 2004. – 21 с.

225.  Ластовецький А. С. Організаційно-правові засади дер­жав­ного регулювання підприємницької діяльності в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміні­стративне право і процес; фінансове право» / Л. С. Лас­то­вецький. – Ірпінь, 2002. – 20 с.

226.  Литвиненко І. Л. Діяльність органів місцевого самовря­ду­вання по забезпеченню конституційних прав та свобод людини і громадянина // дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Ірина Леонідівна Литвиненко. – Хмель­ниць­кий, 2002. – 182 с.

227.  Лошицький М. В. Адміністративно-правові відносини в сфері охорони громадського порядку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / М. В. Лошицький. – К., 2002. – 17 с.

228.  Макушев П. В. Професійна правосвідомість і правова культура дільничного інспектора міліції (шляхи формування і удосконалення) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» /  П. В. Макушев. – К., 2004. – 21с.

229.  Малиновський В. Я Державне управління : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Валентин Ярославович Малиновський. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.

230.  Марченко М. Н. Критика / Марченко М. Н., Боро­вих О. В. / Бодна-рев А. С. Правовая антикультура в пра­вовом пространстве общества. – Пермь : Изд-во Перм­ского государственного университета, 2006. – 192 с.

231.  Матюхіна Н. П. Поліція Великобританії : сучасні тен­ден­ції розвитку та управління : [монографія] / Наталія Петрівна Матюхіна ; за ред. О. М. Бандурки. – Х. : Консум, 2001. – 131 с.

232.  Мельник О. М. Правове регулювання та шляхи підви­щен­ня його ефективності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / О. М. Мельник. – К., 2004. – 20 с.

233.  Міжнародна поліцейська енциклопедія : [у 10 т.] / [відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій та ін.]. – К.: Концерн Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – Т. 2 : Права людини у контексті поліцейської діяльності. – 1224 с.

234.  Мовичъ Л. Права человека и гражданина / Лев Заха­ро­вич Мовичъ. – С.-Пб : Издание Голосъ, 1905. – 47 с.

235.  Музика Л. А. Право комунальної власності в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право; сімейне право; цивільний процес; міжнародне приватне право»  / Леся Анатолівна Музика. – Харків, 2004. –  20 с.

236.  Новиков В. В. Основи адміністративного менеджменту : [навчальний посібник] / [Новиков В. В., Сініок Г. Ф., Круш П. В.]. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 560 с.

237.  Онуфрієнко О. В. Правові засоби у контексті інстру­мен­тальної теорії права : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Олексій Володими­ро­вич Онуфрієнко. – Харків., 2004. – 174 с.

238.  Осика І. В. Правова культура у формуванні правової, соціаль­ної держави : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / І. В. Осика. – К., 2004. – 20 с.

239.  Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник / Валентин Михайлович Плішкін ; за ред. Ю. Ф. Кравченка. – К. : НАВСУ, 1999. – 702 с.

240.  Полибинъ М. Н. Повторительный курсъ полицейского права / Михаил Николаевич Полибинъ. – С-Пб : Изданіе Юридического Книжного Магазина Н. К. Мартынова, 1900. – VIII, 252 с.

241.  Політичний вимір діяльності Міністерства внутрішніх справ України : Відповідь на виклики ХХІ століття / [Гіда Є. О., Головатий М. Ф., Гусаров В. Д. та ін.] ; за ред. Ю. І. Римаренка, Я. Ю. Кондратьєва. – К. : Націо­наль­на академія внутрішніх справ України, 2003. – 292 с.

242.  Права громадян у сфері виконавчої влади : адміні­стра­тивно-правове забезпечення реалізації та захисту / [В. Б. Авер’­янов, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяк та ін.]. – К. : Наукова Думка, 2007. – 586 с.

243.  Приватне життя і поліція. Концептуальні підходи, теорія та практика : [Нац. акад. внутр. справ України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Ін-т законодавства при ВРУ, Ун-т сучас. знань, Маріуп. держ. гуманіт. ун-т.] / [Ю. І. Римаренко, Ю. С. Шем­шу­чен­ко, Т. Вюртенбергер ін.] – К. : КНТ, 2006. – 738 с.

244.  Рабінович П. М. Права людини і громадянина : нав­чаль­ний посібник / Рабінович П. М., Хавронюк М. І. – К.: Атіка, 2004.– 463 с.

245.  Райт Г. Державне управління / Г. Райт ; пер. з англ. В. Івашка, О. Коваленка, С. Соколик. – К. : Основи, 1994. – 191 с.

246.  Регельсбергеръ Ф. Общее учение о праве / Фердинанд  Регельсбергеръ ;  [пер. с нем. И. А. Базарова] ; ред. Ю. С. Гамбарова. – Москва : Типография  Т-ва И. Д. Сытина, 1897. – 295 с.

247.  Рогульський С. С. Адміністративно-правові заходи бо­роть­би з корупцією в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адмі­ні­стративне право і процес; фінансове право; інфор­ма­цій­не право» / С. С. Рогульський. – К., 2005. – 21 с.

248.  Рудой К. М. Адаптація адміністративного законодавства України у сфері охорони особистих прав громадян до норм Європейського союзу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права ; історія політичних і правових вчень» / К. М. Рудой.  – Харків, 2004. – 16 с.

249.  Рябченко О. П. Державне управління економікою Украї­ни (адміністративно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і про­цес; фінансове право» / О. П. Рябченко. – Харків, 2000. – 36 с.

250.  Сербин Р. А. Правова культура – важливий фактор роз­бу­дови правової держави : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.12 «Філософія права» / Р. А. Сербин. – К., 2003. – 15 с.

251.  Сергєєв А. В. Організаційно-правові засади діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адмі­ні­стративне право і процес; фінансове право» / А. В. Сер­гєєв. – К., 2004. – 20 с.

252.  Скакун О.Ф. Теорія держави і права : [підручник / пер. з рос.] / Ольга Федорівна Скакун. – Харків : Консул, 2001. – 656 с.

253.  Скакун О.Ф. Юридическая деонтология : [учебник для студ. вузов] /  Ольга Федоровна Скакун. – Харьков : Эспада, 2002. – 504 с.

254.  Скуратівський А. В. Формування та розвиток правової культури в Українському суспільстві (філософсько-правовий аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 «Філософія права» / А. В. Скуратівський. – К., 2004. – 16 с.

255.  Стеценко С. Г. Адміністративне право України : нав­чаль­ний посібник / Семен Григорович Стеценко. – К. : Атіка, 2007. – 624 c.

256.  Теорія держави і права (опорні конспекти) : навчальний посібник / [авт. – упоряд. М. В. Кравчук]. – К. : Атіка, 2003. – 288 с.

257.  Теорія держави і права : [курс лекцій : навчальний посібник] / [авт.-упоряд. В. В. Галунько, Г. О. Поно­ма­рен­ко, В. К. Шкарупа] ; за ред. В. К. Шкарупи. – Хер­сон : Вид-во ВАТ ХМД, 2008. – 280 с.

258.  Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / [О. В. Зайчук, А. П. Заєць, В. С. Журавський, О. Л. Копи­лен­ко та ін.] ; відп. ред. О. В. Зайчук. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 685 с.

259.  Ульянов О. І. Адміністративно-правовий захист міліцією прав громадян у сфері громадського порядку : автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. юр. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і про­цес; фінансове право» / О. І. Ульянов. – К., 2002. – 19 с.

260.  Фролов Ю. М. Економічні права та свободи людини і громадянина в Україні // дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Юрій Миколайович Фролов. – К., 2004. – 211 с.

261.  Харитонов О. В. Дозвільна система в Україні : автореф. дис. на зд. наук. ступ. канд. юр. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / О. В. Харитонов. – К., 2004. – 22 с.

262.  Харитонова О. І. Адміністративно-правові відносини : Концептуальні засади та правова природа : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / О. І. Харитонова. – Одеса, 2004. – 38 с.

263.  Diritto Amministrativo con scalette espositive e riferimenti normativi. – Arzana : Simone, 2005.

264.  Mayer О. Deutsches Verwaltungsrecht / Otto Mayer. – Berlin : Duncker & Humblot., 1924.

265.  Singh Mahendra P. German Administrative Law in Common Law Perspective / Mahendra P. Singh. – Berlin : Springer, 2001.

 

 Інформаційні ресурси

 

1.      Законодавство України. Сайт Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

2.      Сайт Президента України. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// president.gov.ua.

3.      Урядовий портал. Сайт Кабінету Міністрів України. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// kmu.gov.ua.

4.      Правознавець. Електронна бібліотека юридичної літератури. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// pravoznavec.com.ua.

5.      Радник. Український юридичний портал. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// radnuk.info.

6.      Юридичні послуги Online. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// yurist-online.com.

7.      Vuzlib. Экономико-правовая библиотека. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// vuzlib.net.

8.      Херсонський віртуальний університет. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// ksu.ks.ua.

 

Питання для підготовки до заліку з курсу “Адміністративно-правове регулювання»

Питання для підготовки до заліку з курсу “Адміністративно-правове регулювання»

 

  1. Поняття та сфера предмета галузі адміністративного права України.
  2. Поняття та характерні риси основного методу адміністративного права.
  3.  Адміністративне право як галузь, наука та навчальна дисципліна
  4.  Поліцейське право, як попередник адміністративного права.
  5. Взаємодія адміністративного права з іншими галузями права та галуззю науки “Державне управління”.
  6. Поняття та особливості адміністративно-правових норм.
  7. Практичне використання адміністративно-правових норм.
  8. Структура адміністративно-правової норми.
  9. Сутність та особисті адміністративно-правових відносин.
  10.  Структура  адміністративно-правових відносин.
  11. Поняття адміністративно-правового регулювання.
  12. Дефініція (визначення) механізму адміністративно-правового регулювання.
  13. Характеристика деяких складових елементів механізму адміністративного регулювання.
  14.  Поняття адміністративно-правового захисту прав і свобод.
  15. Фактичний і юридичний зміст адміністративно-правових відносин.
  16. Поняття та характерні риси принципів адміністративного права.
  17. Основні принципи адміністративного права.
  18. . Поняття та класифікація джерел адміністративного права.
  19. . Особливості підзаконних нормативно-правових актів.
  20. . Конституція України як першоджерело адміністративного права.
  21. Перехідний стан основних джерел адміністративного права в Україні.
  22. . Основне завдання адміністративно-процедурного кодексу.
  23. Сутність адміністративного судочинства.
  24.  Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення як основного джерела адміністративного права.
  25.  Поняття суб’єктів адміністративного права.
  26. Суб’єкти адміністративного права.
  27. . Адміністративна правосуб’єктність її структура.
  28.  Адміністративно-правова правоздатність.
  29.  Адміністративно-правова деліктоздатність.
  30.  Адміністративно-правова деліктоздатність.
  31.  Поняття та структура адміністративно-правового статусу фізичної особи (позитивний, негативний, активний).
  32.  Соціальне призначення та зміст прав і свобод людини і громадянина.
  33.  Адміністративно-правовий статус громадян України.
  34.  Адміністративні процедури, щодо документальної реєстрації суб’єкта господарювання.
  35.  Зміст адміністративно-правового регулювання.
  36.  Засоби та типи адміністративно-правового регулювання.
  37.  Особливості адміністративно-правового регулювання.
  38.  Зміст та сутність адміністративно-правової охорони.
  39.  Особливості розмежування адміністративно-правової охорони та адміністративно-правового захисту.
  40. Особливості адміністративно-правової охорони в різних сферах.
  41.  Зміст механізму адміністративно-правового регулювання.
  42. Складові елементи механізму адміністративно-правового регулювання.
  43.  Форми механізму адміністративно-правового регулювання.
  44. Об’єкт, предмет та сутність адміністративно-правових режимів.
  45.  Компоненти адміністративно-правових режимів.
  46.  Зміст та сутність застосування адміністративно-правових режимів.
  47. Професійне та побутове тлумачення норм адміністративного права.
  48. Особливості тлумачення нормативно-правових актів.
  49. Порівняльний аналіз тлумачення норм адміністративного права.
  50.  Категоріальний апарат адміністративних процедур.
  51. Ознаки та риси адміністративних процедур.
  52. Типи адміністративних процедур.
  53. Рівні ефективності норм адміністративного права.
  54. Характеристики та риси ефективності адміністративно-правового регулювання.
  55. Зміст ефективності адміністративно-правового регулювання.
  56. Теоретико-правова характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері господарювання.
  57.  Адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації у сфері господарювання.
  58. Адміністративні процедури забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання.
  59. Види адміністративних процедур, які забезпечують права фізичних та юридичних осіб в господарській діяльності.
  60. Адміністративні процедури, щодо документальної реєстрації суб’єкта господарювання.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

Базова (основна) література:

 

1.          Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. : // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2.          Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Урядовий кур’єр. – 10 грудня 2008 р– №  232. – С. 8.

3.          Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод // Голос України від 10 січня 2001 р. – № 3 (2503). – С. 6-8.

4.          Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р. // Док. ООН A/RES/2200 A (XXI).

5.          Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 р. // Док. ООН A/RES/2200 A (XXI).

6.          Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747-IV : за станом на 1 травня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35-37. – Ст. 446.

7.          Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-X : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради УРСР України. – 1984, додаток до № 51. – Ст. 1122.

8.          Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144.

9.          Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. –2001. – № 25-26. – Ст. 131.

10.      Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. № 1001-05: за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.

11.      Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. –  №№ 40-44. – Ст. 356.

12.      Закон Української радянської соціалістичної республіки «Про затвердження Кодексу законів про працю Україн­ської РСР» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 171. – № 50. – Ст. 375.

13.      Закон України від 1 липня 2004 р.  № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 553.

14.      Закон України від 1 березня 1991 р. № 803-ХІІ «Про зайнятість населення» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 14. – Ст. 170.

15.      Закон України від 1 грудня 1994 р. № 264 «Про адміні­стра­тивний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» : за станом 1 червня 2013 р. // Відо­мості Верховної Ради України. – 1994. – № 2. – Ст.455.

16.      Закон України від 1 червня 2000 р. №1775-III «Про ліцен­зування певних видів господарської діяльності» : за станом на 1 січня 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.

17.      Закон України від 11 вересня 2003 р. № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері госпо­дар­ської діяльності» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – Cт. 79.

18.      Закон України від 12 грудня 1991 р. № 1972-ХІІ «Про запобігання захворювання на синдром набутого імуно­де­фіциту (СНІД) та соціальний захист населення» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 11– Ст. 152.

19.      Закон України від 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ «Про фі­нан­сові послуги та державне регулювання ринків фі­нан­сових послуг» : за станом на 1 травня 2013  р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1.

20.      Закон України від 13 липня 2000 р. № 1908-III «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» : за станом на 1 черв­ня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 42. – Cт. 348.

21.      Закон України від 13 січня 2005 р. № 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6 . – Ст. 147.

22.      Закон України від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ «Про охо­рону праці» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відо­мо­сті Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.

23.      Закон України від 15 травня 2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.

24.      Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

25.      Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3721-XII «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 4. – Ст. 18.

26.      Закон України від 16 травня 2008 р. № 279-VI «Про Кабінет Міністрів України» // Відомості Верховної Ради. – 2008. – № 25. – Ст. 241.

27.      Закон України від 17 вересня 2008 р. № 514-VI «Про акціонерні товариства» // Урядовий кур’єр. – 29 жовтня 2008 р. – № 202. – Орієнтир. – 2008. – № 34. – Ст. 5-12.

28.      Закон України від 17 липня 1997 р. № 475 «Про рати­фі­кацію Конвенції про захист прав людини і осново­полож­них свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40 – Cт. 263.

29.      Закон України від 18 березня 2004 р. № 1629-IV «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» . // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – С. 367.

30.      Закон України від 18 січня 2001 р. № 240-III «Про за­галь­нообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витра­тами, зумовленими похованням» : [назва Закону із змі­на­ми, внесеними згідно із Законом № 107-VI від 28 грудня 2007 р.] : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 14. – Ст. 71.

31.      Закон України від 18 січня 2001 р. № 245-III «Про об’єк­ти підвищеної небезпеки» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 15. – Ст. 73.

32.      Закон України від 18 травня 2004 р. № 1727-IV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсії та інвалідам» :  за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 33-34. – Ст. 404.

33.      Закон України від 19 жовтня 2000 р. № 2063-ІІІ «Про державну підтримку малого підприємництва» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 51-52. – С. 447.

34.      Закон України від 19 червня 2003 р. № 966-ІV «Про соціальні послуги» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №  45. – Ст. 358.

35.      Закон України від 2 березня 2000 р. № 1533-III «Про загально­обов’яз­кове державне соціальне страхування на випадок безробіття» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 22. – Ст. 171.

36.      Закон України від 2 червня 2005 р. № 2623-IV «Про осно­ви соціального захисту бездомних громадян і без­притульних дітей» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 2.– Ст. 354.

37.      Закон України від 20 грудня 1990 р. № 565-ХІІ «Про мілі­цію» : за станом на 1 травня 2013 р.  // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

38.      Закон України від 20 квітня 2000 р. № 1682-III «Про при­родні монополії» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відо­мо­сті Верховної Ради України. – 2000 – № 30. – Ст.238.

39.      Закон України від 20 травня 1999 р. № 679-XIV «Про Національний банк України» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.

40.      Закон України від 21 березня 1991 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 49-51. – Ст. 376.

41.      Закон України від 21 вересня 2006 р. № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 46. – Ст. 456.

42.      Закон України від 21 травня 1997 р. № 280 «Про місцеве самоврядування в Україні» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

43.      Закон України від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 45. – Ст. 425.

44.      Закон України від 22 червня 2000 р. № 1835 «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 338.

45.      Закон України від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46-47. – Ст. 407.

46.      Закон України від 24 лютого 1994 р. № 4004-XII  «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. –  № 27. – Cт. 218.

47.      Закон України від 24 січня 1995 р. № 20 «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.

48.      Закон України від 24 червня 2004 р. № 1859-IV   «Про правові засади цивільного захисту» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. –  № 27. – Cт. 198.

49.      Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» : за станом на 1 червня 2013 р. //  Відомості Верховної Ради України. – 1991. –  № 41. – Cт. 546.

50.      Закон України від 26 березня 1992 р. № 2235 «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 29. – Ст. 397.

51.      Закон України від 26 листопада 1993 р. № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. –  № 50. – Cт. 472.

52.      Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 110.

53.      Закон України від 30 жовтня 1996 р. № 448 «Про дер­жав­не регулювання цінних паперів в Україні» // Відо­мо­сті Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.

54.      Закон України від 4 березня 1992 р. № 2163-XII «Про приватизацію майна державних підприємств» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 348.

55.      Закон України від 4 листопада 1999 р. № 1216-XIV «Про державну геологічну службу України» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 456.

56.      Закон України від 5 жовтня 1995 р. № 356  «Про бо­роть­бу з корупцією» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відо­мо­сті Верховної Ради України. – 1995. – № 34 – Ст. 266.

57.      Закон України від 5 жовтня 2000 р. № 2017-III  «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» : за станом на 1 червня 2013 р.  // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 48.– Ст. 409.

58.      Закон України від 5 квітня 2007 р. № 877-V «Про основ­ні засади державного нагляду (контролю) у сфері гос­по­дарської діяльності» : за станом на 1 червня 2013 р.  //  Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 29. – Ст. 389.

59.      Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №  3. – Ст. 10.

60.      Закон України від 6 березня 1992 р. № 2171-XII «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» : за станом на 1 червня 2013 р.  //  Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 350.

61.      Закон України від 6 вересня 2005 р. № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарювання» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 48. – Ст. 483.

62.      Закон України від 6 жовтня 2005 р. № 2961-IV «Про реабілітацію інвалідів в Україні» :  за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 2-3.– Ст. 36.

63.      Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.

64.      Закон України від 7 липня 1996 р. № 236-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції» : за станом на 1 травня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.

65.      Закон України від 9 квітня 1999 р. № 586-ХІV «Про місцеві державні адміністрації» : за станом на 1 травня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.

66.      Закон України від 9 липня 2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» : за станом на 1 червня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 49-51. – Ст. 376.

67.      Закон України від 1 червня 2013 р. № 2297-VI «Про здійснення державних закупівель // Урядовий кур’єр від 7 липня 2013 р. – № 122. – Орієнтир. – № 27. – С. 9-16.

68.      Концепція адміністративної реформи в Україні : [затвер­дже­на Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810] // Офіційний вісник України. – 1999. – №21. – Ст. 943.

69.      Указ Президента України від 2 липня 2013 р. № 747 «Про Координаційний центр з упровадження еконо­міч­них реформ» // Урядовий кур’єр від 9 липня 2013 р. – № 124. – С. 13.

70.      Указ Президента України від 1 березня 2001 р. № 121 «Про положення про Пенсійний фонд України» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – №  9. –  С. 30. – Ст. 350.

71.      Указ Президента України від 11 липня 2005 р. № 1086 «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей» // Офіційний вісник України. – 2005. – № 28. –  С. 26. – Ст. 1618.

72.      Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1572 «Про систему центральних органів виконавчої влади» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50. –  С. 18.

73.      Указ Президента України від 17 жовтня 2000 р. № 1138 «Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1774.

74.      Указ Президента України від 19 грудня 1999 р. № 1573 «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50. –  С. 11.

75.      Указ Президента України від 20 квітня 2005 р. № 675 «Про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 16. – С. 14. – Ст. 824.

76.      Указ Президента України від 21 квітня 2008 р. № 414 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про заходи щодо реалізації національної анти­ко­рупційної стратегії та інституційної антикорупційної політики» // Урядовий кур’єр. –  13 травня 2008. – № 85. – С. 12.

77.      Указ Президента України від 28 жовтня 2005 р. № 1648 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2005 року "Про заходи щодо поліп­шення інвестиційного клімату в Україні" та від 28 жовтня 2005 року "Про заходи щодо утвердження гаран­тій та підвищення ефективності захисту права власності в Україні» // Офіційний вісник України. – 2005. – № 48. –  С. 16. – Ст. 2986.

78.      Указ Президента України від 28 листопада 2000 р. № 1265 «Про положення про Головне контрольно-ревізійне управління України» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 48. – С. 10. – Ст. 2080.

79.      Указ Президента України від 30 серпня 2000 р. № 1035 «Про Положення про Міністерство праці та соціальної політики України» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 35. –  С. 15. – Ст. 1482.

80.      Постанова Верховної Ради України від 7 липня 1992 р.
№ 2558-XII «Про Тимчасове положення про Фонд державного майна України» :  за станом на 1 травня 2013 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 39. – Ст. 581.

81.      Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 р. № 1427-ХІІ «Про проголошення незалеж­но­сті України» // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – № 38. – Ст. 502.

82.      Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2013 р. № 477 «Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель» // Урядовий кур’єр від 30 червня 2013 р. – № 177. – С. 18.

83.      Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» : за станом на 1 травня 2013 р. : [Електронний ресурс]  // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу до Законодавство України : http : // zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану.

84.      Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» // Офіційний вісник України. – 2000. – № 46. – С. 218. – Ст. 2001.

85.      Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 228 «Про порядок виплати та розміри гро­шо­вих компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслу­го­ву­вання автомобілів та на транспортне обслуговування» // Урядовий кур’єр. – 1 березня 2007. – № 39. – С. 14.

86.      Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 483 «Про затвердження критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх гос­по­дарської діяльності для навколишнього природного сере­довища та періодичності здійснення заходів дер­жав­ного нагляду (контролю)» // Урядовий кур’єр. – 23 квітня 2008. – Орієнтир. – № 11. – С. 7.

87.      Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. № 1543 «Про затвердження Положення про Міні­стер­ство праці та соціальної політики України» // Офі­цій­ний вісник України.– 2006.– №45.– С.89.– Ст. 3017.

88.      Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. № 977 «Про затвердження Положення про Дер­жав­ний департамент інтелектуальної власності» : за ста­ном на 1 травня 2013 р // Офіційний вісник України. – 2000. – № 25. –  С. 140. – Ст. 1060.

89.      Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 257 «Про утворення Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захо­плен­ню підприємств» // Урядовий кур’єр. – 7 березня 2007. – № 43. – Орієнтир. – 2007. – № 9. – С. 15-16.

90.      Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2009 р. № 198 «Деякі питання соціального захисту окре­мих категорій громадян» // Урядовий кур’єр. –  17 березня 2009. – № 47. – С. 6.

91.      Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261 «Про затвердження Положення про Пен­сійний фонд України» // Офіційний вісник України. – 2007. – № 81. –  С. 48. – Ст. 3025.

92.      Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 р. №868 «Про затвердження Положення про Адмі­ні­страцію Державної служби спеціального зв’язку та за­хи­сту інформації» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – №26. – Ст.73.

93.      Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 р. № 367 «Про утворення Державного департа­мен­ту з усиновлення та захисту прав дитини» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 62. –  С. 13. – Ст. 873.

94.      Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. № 1434 «Про затвердження Положення про Фонд соціального захисту інвалідів» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 39. – С. 68. – Ст. 1818.

95.      Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 р. № 667 «Про затвердження Положення про Дер­жавний комітет України з питань регуляторної полі­ти­ки та підприємництва» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 32. – С.28.

96.      Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. №  1035 «Про утворення Координаційної ради з питань соціального захисту бездомних громадян і без­при­тульних дітей» // Урядовий кур’єр. – 7 жовтня 2008. – № 186. – С. 13.

97.      Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. № 1035 «Про утворення Координаційної ради з питань соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» // Урядовий кур’єр. – 12 грудня 2008. – № 234. – С. 13.

98.      Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 р. № 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 27. – С.37. – Ст. 1212.

99.      Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 р. №  706 «Про застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії» : за станом на 1 травня 2013 р. : [Електронний ресурс]  // ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE. – Режим доступу : http://www. ligazakon. ua/enterprise. – Назва з екрану.

100.  Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. № 1953  «Деякі питання застосування спеціаль­них засобів та вогнепальної зброї посадовими особами митної служби» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – С. 83.

101.  Постанова Правління Національного банку України від 24 січня 2008 р. № 493 «Про затвердження Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України» :  [зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2008 р. за № 49/ 14740] : [Електронний ресурс]  // ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE. – Режим доступу : http://www.ligazakon.ua /enterprise. – Назва з екрану.

102.  Постанова правління Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 18 квітня 2000 р. № 4   «Про затвердження Статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» : за станом на 1 травня 2013 р.// Фонд соціального захисті від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. – Режим доступу : http://www.social. org.ua/ download/242/4_0.htm. – Назва з екрану.

103.  Постанова Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 р. № 49 «Про затвердження правил застосування спеціаль­них засобів при охороні громадського порядку» : за ста­ном на 1 травня 2013 р. : [Електронний ресурс] // ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE. – Режим доступу : http://www.ligazakon.ua/enterprise. – Назва з екрану.

104.  Постанова Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття від 6 липня 2000 р. № 2 «Про Статут Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття та Регламент засідань правління фонду» : [Електронний ресурс]  // Law UA. Правовой портал Украины. – Режим доступу : http://.law.info/jurdata/dir272. – Назва з екрану.

105.  Постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000 р. № 601 «Про утворення Державного департа­мен­ту інтелектуальної власності» : за станом на 1 травня 2013 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 14. – С. 38. – Ст. 568.

106.  Авер’янов В. Б. Утвердження принципу верховенства права у новій доктрині Українського адміністративного права / В. Б. Авер’янов // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 11 (61). – С. 57-63.

107.  Бахрах Д. Н. О предмете административного права России / Д. Н. Бахрах // Государство и право. – 2003. – № 10. – С. 31-38.

108.  Галунько В. В. Напрями правової протидії рейдерству / В. В. Галунько // Держава і право. – 2007. – № 37. – С. 36-40.

109.  Корнієнко М. В. Окремі питання взаємодії дільничних інспекторів міліції з громадськістю / М. В. Корнієнко, П. В. Макушев // Науковий вісник ДДУВС. – 2006. – №4. – С. 88-95.

110.  Олійник А. Ю. Конституційні свободи людини і грома­дя­нина в Україні та їх охорона працівниками міліції / А. Ю. Олійник // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2005. – №3. – С. 224-233.

111.  Оніщенко Н. М. Проблема ефективності законодавства та сучасний розвиток / Н. М. Оніщенко // Віче : Журнал Верховної Ради України. – 2007. – № 12. – С. 3-6.

112.  Опольська Н. М. Механізм забезпечення прав і свобод дитини / Н. М. Опольська // Держава і право. – 2007. – № 35. – С. 94-100.

113.  Пендюра М. М. Безпека людини – найвища соціальна цінність соціуму і держави (принципові засади Кон­цеп­ції національної безпеки України) / М. М. Пендюра // Право і суспільство. – 2007. – № 3. – С. 3-8.

114.  Проневич О. С. Community policing – концепція парт­нер­ської взаємодії поліції та населення : сутність і сучасні зарубіжні підходи до практичної реалізації / О. С. Про­не­вич // Науковий вісник ДДУВС. – 2007. – №1. – С. 175-182.

115.  Рабінович П. М. Сутність праворозуміння / П. М. Рабі­но­вич // Право України. – 2007. – № 9. – С. 3-7.

116.  Адміністративно-територіальний устрій та сталий розвиток регіону (концептуальні основи та мето­до­ло­гія) : [монографія / Національний технічний ун-т "Харківський політехнічний ін-т". – 2-ге вид., стер.] / [Бабаєв В. М., Товажнянський Л. Л., Годлевський М. Д. та ін.] – Х. : НТУ ХПІ, 2008. – 316 c.

117.  Алексєєв В. М. Власність територіальних громад в Укра­їні : шляхи розвитку : [монографія / Інститут законо­дав­ства Верховної Ради України] / Валерій Марленович Але­ксєєв. – Чернівці : Технодрук, 2007. – 335 с.

118.  Анпілогов О. В. Захист прав та свобод громадянина прокурором в адміністративному судочинстві : [моно­гра­фія / Інститут законодавства Верховної Ради України] / Олег Вікторович Анпілогов ;  за ред. А. О. Селіванова. – К. : Ін Юре, 2008. – 167с.

Допоміжна література:

1. Боднарев А. С. Правовая антикультура в правовом про­странстве общества : монография / А. С. Боднарев. – Пермь : Изд-во Пермського государственного универ­ситета, 2006. – 192 с.

2. Бородін І. Л. Адміністративно-юрисдикційний процес : монографія / Іван Лук’янович Бородін. – К. : Алерта, 2007. – 184 с.

3. Виконавча влада і адміністративне право / [Авер’я­нов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П., Кізіма Н. В.] ; за ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Видавничий Дім Ін Юре, 2002. – 668 с.

4. Віхров О. П. Організаційно-господарські правовідно­си­ни : монографія / Олександр Петрович Віхров. – К. : Слово, 2008. – 512 с.

5. Галунько В. В. Адміністративно-правова охорона суб’єктів права власності в Україні : монографія / Валентин Васильович Галунько. – Херсон : ВАТ ХМД, 2006. – 356 с.

6. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; [пер. з нем. Б. Г. Столпнера, М. И. Левиной ; ред. и сост. Д. А. Керимов, В. С. Нерсесянц] ; авт. втуп. ст. примеч. В. С. Нерсенсянц – М. : Мисль, 1990. – 524 с.

7. Гладун З. С. Адміністративно-правове регулювання охо­ро­ни здоров`я населення в України : монографія / Зіно­вій Степанович Гладун. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 720 c.

8. Головко-Гавришева О. Правове регулювання соціальної політики у Європейському Союзі : теоретичні аспекти : монографія / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка] / Оксана Головко-Гавришева. – Л. : Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – 220 с.

9. Голосніченко І. П. Попередження корисливих про­ступ­ків засобами адміністративного права : монографія / Іван Пантилейович Голосніченко. – К. : Вища школа, 1991. – 212 с.

10. Горбунова Л. М. Принцип законності у нормотворчій діяльності органів виконавчої влади : монографія / Лідія Миколаївна Горбунова. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 240 c.

11. Грек Б. М. Банкрутство. Цивільний та кримінально-правовий аспекти : [монографія / Академія адвокатури України] / Борис Миколайович Грек. – К. : Прецедент, 2006. – 303 с. – (Юридична бібліотека).

12. Греца Я. В. Правовий механізм реалізації та захисту прав і законних інтересів суб’єктів податкових право­від­но­син : [монографія / Ужгородський національний ун-т ; Інститут держави і права країн Європи Ужгородського національного ун-ту. Юридичний факультет] / Я. В. Греца, Ю. М. Бисага. – Ужгород : Ліра, 2007. – 208 с. – Додатковий тит. арк. англ. Мовою.

13. Гриценко І. С. Становлення і розвиток наукових по­гля­дів на основні інститути вітчизняного адміністративного права : [монографія / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка] / Іван Сергійович Гриценко. – К. : Київський університет, 2007. – 334 с.

14. Дзендзюк В. Б. Ефективність діяльності публічних орга­ні­зацій : монографія / В. Б. Дзендзюк. – Х : Вид-во Хар. РІ УАДУ «Магістр», 2003.– 236 с.

15. Дробот І. Гарантування місцевого самоврядування: тео­ре­тико-методо­ло­гічний аспект : [монографія / Львів­ський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України] / Ігор Дробот. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2006. – 252 c. – (Монографічна серія).

16. Еропкин М. И. Административно-правовая охрана обще­ствен­ного порядка : монография / Еропкин М.И, По­пов Л.Л. – Ленинград : Лениздат, 1973. – 328 с.

17. Євграфова Є. П. Система національного законодавства в контексті права (ліберально-легістський підхід) : моно­графія / Єлизавета Павлівна Євграфова. – К. : КНТ, 2007. – 184 с.

18. Зозуля І. В. Теорія і практика реформування системи МВС України : монографія / Ігор Вікторович Зозуля. – Х. : Харків Юридичний, 2008. – 480 с.

19. Іванський А. Й. Фінансово-правова відповідальність: тео­ре­тичний аналіз : монографія / Андрій Йосипович Іванський. – О. : Юридична Література, 2008. – 501 с.

20. Іерингъ Р. Борьба за право : монография / Рудольф фон Іерингъ ; пер. В. И. Лойко. – С.-Пб. : Издательство Весники знанія (В.В. Битнера), 1912. – 71 с.

21. Капустіна М. В. Розслідування крадіжок вантажів на за­ліз­ничному транспорті : [монографія / Національна юри­дична академія України ім. Ярослава Мудрого] / М.В. Капустіна. – Х. : Право, 2008. – 192 c.

22. Караджев-Искров Н. П. Публичные вещи : монография / Н. П. Караджев-Искров. – Иркутск : Иркутская секция научних работников, 1927. – 78 с.

23. Клюєв О. М. Взаємодія підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні : монографія / Олександр Миколайович Клюєв. – Х. : Основа, 2005. – 378 с.

24. Ковалів М. В. Правові та організаційні засади забез­пе­чення збереження вантажів на залізничному транспорті України : монографія / Мирослав Володимирович Ко­валів. – Львів : Афіша, 2003. – 198 с.

25. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий фено­мен : [монографія / Національна академія внутріш­ніх справ України] / Колпаков Валерій Костянтинович – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.

26. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в право­охоронній діяльності міліції : поняття, види та організаційно правові питання реалізації: монографія / Анатолій Трохимович Комзюк ; за ред. О. М. Бандурки. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.

27. Корнієць А. В. Організація соціальних систем обігу зброї : [монографія / Запорізький юридичний ін-т ДДУВС] / Корнієць А. В., Фролов О. С. ; заг. ред В. П. Пєткова. – К. : КНТ, 2008. – 182 c.

28. Костенко О. М. Культура і закон у протидії злу : монографія / Олександр Миколайович Костенко. – К. : Атіка, 2008. – 352 с.

29. Костів М. В. Адміністративна правосуб`єктність юри­дич­них осіб : теоретичні та практичні аспекти : [моно­графія / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України] / Михайло Васильович Костів. – Л. : ПП Лукащук В.С., 2006. – 129 c.

30. Костомаров М. І. Богдан Хмельницький : [історична мо­но­графія] / Микола Іванович Костомаров ; пер. з рос. Т. С. Завгородня . – Д. : Січ, 2004. – 843 с.

31. Кравченко Ю. Ф. Свобода як принцип демократичної правової держави : монографія / Юрій Федорович Крав­ченко. – Харків : Видавництво Національного універ­си­тету внутрішніх справ, 2003. – 406 с.

32. Куйбіда В. С. Місцеве самоврядування України в кон­тексті розвитку місцевої демократії : монографія / [Куй­біда В. С., Куйбіда М. С., Бабінова О. О.]. – Хмель­ниць­кий : Вид-во ХУУіП, 2008. – 467 с.

33. Курило В. І. Адміністративні правочини у сільському господарстві України : сучасна парадигма : монографія / Володимир Іванович Курило. – К. : Магістр-ХХІ сторіччя, 2007. – 312 с.

34. Курило Т. В. Правова охорона культурної спадщини України : [монографія / Львівський юридичний ін-т МВС України] / Тетяна В’ячеславівна Курило. – Л. : Новий Світ-2000, 2006. – 151 с.

35. Литвинов О. М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні : [монографія / Харківський на­ціо­нальний ун-т внутрішніх справ] / Олексій Миколайович Литвинов. – Х., 2008. – 446 c.

35. Ліпкан В. А. Адміністративно-правове регулювання на­ціо­нальної безпеки України : [монографія / Київський національний ун-т внутрішніх справ] / Володимир Анатолійович Ліпкан. – К. : Текст, 2008. – 440 с.

36. Лощихін О. М. Економічна функція сучасної держави. Теоретико-правові аспекти : [монографія / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького] / Олександр Миколайович Лощихін. – К. : Юридична думка, 2008. – 367 с.

37. Лялюк О. Ю. Основи організації і діяльності місцевих рад в Україні : [монографія / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого] / Олексій Юрійович Лялюк ; за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2008. – 288 с.

38. Міжнародно-правові гарантії захисту прав та свобод громадян України : монографія / [Бесчастний В. М., Філонов О. В., Суботін В. М., Тітов А. М.]. – К. : Четверта хвиля, 2008. – 220 c.

39. Мірошниченко О.С. Адміністративно-правові засоби охо­рони земельних відносин в Україні : монографія / Оксана Станіславівна Мірошниченко – Х.: Вид-во ТОВ ТИТУЛ, 2008. – 176 с.

40. Невмержицький Є. В. Корупція в Україні : причини, наслідки, механізми протидії : [монографія / Академія прокуратури України] / Євген Васильович Невмер­жи­цький. – К. : КНТ, 2008. – 368 с.

 

10. Інформаційні ресурси

 

1.      Законодавство України. Сайт Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

2.      Сайт Президента України. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// president.gov.ua.

3.      Урядовий портал. Сайт Кабінету Міністрів України. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// kmu.gov.ua.

4.      Правознавець. Електронна бібліотека юридичної літератури. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// pravoznavec.com.ua.

5.      Радник. Український юридичний портал. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// radnuk.info.

6.      Юридичні послуги Online. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// yurist-online.com.

7.      Vuzlib. Экономико-правовая библиотека. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// vuzlib.net.

8.      Херсонський віртуальний університет. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// ksu.ks.ua.

 

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ
8. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ

 

«зараховано»

Студент має глибокі, міцні і системні знання з усього теоретичного курсу, може чітко сформулювати основні дефініції, використовуючи наукову термінологію, вільно володіє понятійним апаратом, знає основну проблематику даного курсу.

Має уявлення про структуру та характеристику елементів адміністративно-правового регулювання, про основні положення сучасного адміністративного права та чинного законодавства України.

Вміє застосовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу положень актів чинного адміністративного законодавства України.

Вміє застосовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу та моделювання правових ситуацій. Вміє дати критичну оцінку сучасним процесам адміністративно-правового регулювання в Україні.

Володіє здібностями до організації самостійного вивчення окремих питань курсу, самостійного і творчого виконання індивідуального завдання, завдань до семінарських та інших занять, а також самостійної роботи з науковою, навчально-методичною літературою.

А 90-100 б.

В 82-89 б.

Студент має міцні, ґрунтовні знання, виконує практичну роботу без помилок, але може допустити деякі незначні понятійні неточності у формулюваннях та класифікації. Знає основні проблеми становлення та розвитку адміністративно-правового регулювання. Володіє навчальним матеріалом, що висвітлює структуру та характеристику елементів адміністративно-правового регулювання, основні положення права та чинного законодавства України.

Вміє застосовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу положень актів чинного законодавства України.

Вміє застосовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу та моделювання правових ситуацій, припускаючи при цьому незначні неточності.

Володіє здібностями до організації самостійного вивчення окремих питань курсу, самостійного і творчого виконання індивідуального завдання, завдань до семінарських та інших занять, а також самостійної роботи з науковою, навчально-методичною літературою.

С 74-81 б.

 

Студент знає програмний матеріал повністю, але допускає незначні помилки у процесі аналізу положень актів чинного законодавства. Він орієнтується в цілому в питаннях сучасного адміністративно-правового регулювання.

Менш активно реалізує свої здібності щодо організації самостійного вивчення окремих питань курсу, самостійного і творчого виконання індивідуального завдання, завдань до семінарських та інших занять, а також самостійної роботи з науковою, навчально-методичною літературою.

D 64-73 б.

 

Студент знає основні питання курсу, має уявлення про основні проблеми становлення та розвитку адміністративно-правового регулювання, але допускає помилок у процесі аналізу положень актів чинного законодавства України, у процесі аналізу та моделювання правових ситуацій.

В цілому його знання мають загальний, неглибокий і несистемний характер. Має деякі прогалини в теоретичному курсі та практичних вміннях.

Відповіді студента часто не підкріплені посиланнями на акти чинного законодавства, практичними прикладами з життя. Замість чіткого термінологічного визначення пояснює теоретичний матеріал на побутовому рівні.

Не завжди в повній мірі може організувати самостійне вивчення окремих питань курсу, самостійне і творче виконання індивідуального завдання, завдань до семінарських та інших занять, а також самостійну роботу з науковою, навчально-методичною літературою.

Е 60-63 б.

 

Студент знає основні теми курсу, має уявлення про основні проблеми адміністративно-правого регулювання, але його знання мають загальний характер, іноді непідкріплені прикладами.

Замість чіткого термінологічного визначення пояснює теоретичний матеріал на побутовому рівні. Має прогалини в теоретичному курсі та практичних вміннях.

Не здатний самостійно давати характеристику та оцінку основним юридичним поняттям та категоріям, не розуміє актуальності при використанні досвіду минулого.

«незараховано»

Студент має фрагментарні знання з усього курсу. Не володіє термінологією, оскільки понятійний апарат не сформований.

Не вміє викласти програмний матеріал. Мова невиразна, обмежена, розкриття основних процесів та понять відбувається на побутовому рівні. Практичні навички на рівні розпізнавання.

FX 35-59 б.

F 1-34 б.

Студент повністю не знає програмного матеріалу, не працював в аудиторії з викладачем або самостійно.

 

Комплекс контрольних робіт (ККР) для визначення залишкових знань з дисципліни «Адміністративно-прав

Комплекс контрольних робіт (ККР)

 для визначення залишкових знань з дисципліни «Адміністративно-правове регулювання»

 

Варіант 1

1. Поняття та сфера предмета галузі адміністративного права України.

2. Перехідний стан основних джерел адміністративного права в Україні.

3. Зміст механізму адміністративно-правового регулювання.

Варіант 2

1. Поняття та характерні риси основного методу адміністративного права.

2. Основне завдання адміністративно-процедурного кодексу.

3. Складові елементи механізму адміністративно-правового регулювання.

Варіант 3

1¸ Адміністративне право як галузь, наука та навчальна дисципліна

2. Форми механізму адміністративно-правового регулювання.

3. Адміністративні процедури, щодо документальної реєстрації суб’єкта господарювання.

Варіант 4

1.     Поліцейське право, як попередник адміністративного права.

2.     Взаємодія адміністративного права з іншими галузями права та галуззю науки “Державне управління”.

3.     Поняття та особливості адміністративно-правових норм.

Варіант 5

1.     Практичне використання адміністративно-правових норм.

2.     Структура адміністративно-правової норми.

3.     Сутність та особисті адміністративно-правових відносин.

Варіант 6

1.     Структура  адміністративно-правових відносин.

2.     Поняття адміністративно-правового регулювання.

3.     Дефініція (визначення) механізму адміністративно-правового регулювання.

 

 

Варіант 7

1.     Характеристика деяких складових елементів механізму адміністративного регулювання.

2.      Поняття адміністративно-правового захисту прав і свобод.

3.     Фактичний і юридичний зміст адміністративно-правових відносин.

Варіант 8

1.     Поняття та характерні риси принципів адміністративного права.

2.     Основні принципи адміністративного права.

3.      Поняття та класифікація джерел адміністративного права.

Варіант 9

1.     Особливості підзаконних нормативно-правових актів.

2.     . Конституція України як першоджерело адміністративного права.

3.     .  Сутність адміністративного судочинства.

Варіант 10

1.     Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення як основного джерела адміністративного права.

2.      Поняття суб’єктів адміністративного права.

3.     Суб’єкти адміністративного права.

Варіант 11

1.     Адміністративна правосуб’єктність її структура.

2.      Адміністративно-правова правоздатність.

3.      Адміністративно-правова деліктоздатність.

Варіант 12

1.     Адміністративно-правова деліктоздатність.

2.      Поняття та структура адміністративно-правового статусу фізичної особи (позитивний, негативний, активний).

3.      Соціальне призначення та зміст прав і свобод людини і громадянина.

Варіант 13

1.     Адміністративно-правовий статус громадян України.

2.     Адміністративні процедури, щодо документальної реєстрації суб’єкта господарювання.

3.      Зміст адміністративно-правового регулювання.

Варіант 14

1.     Засоби та типи адміністративно-правового регулювання.

2.      Особливості адміністративно-правового регулювання.

3.      Зміст та сутність адміністративно-правової охорони.

Варіант 15

1.     Особливості розмежування адміністративно-правової охорони та адміністративно-правового захисту.

2.     Особливості адміністративно-правової охорони в різних сферах.

3.     Об’єкт, предмет та сутність адміністративно-правових режимів.

Варіант 16

1.     Компоненти адміністративно-правових режимів.

2.     Зміст та сутність застосування адміністративно-правових режимів.

3.     Професійне та побутове тлумачення норм адміністративного права.

Варіант 17

1.     Особливості тлумачення нормативно-правових актів.

2.     Порівняльний аналіз тлумачення норм адміністративного права.

3.     Категоріальний апарат адміністративних процедур.

Варіант 18

1.     Ознаки та риси адміністративних процедур.

2.     Типи адміністративних процедур.

3.     Рівні ефективності норм адміністративного права.

Варіант 19

1.     Характеристики та риси ефективності адміністративно-правового регулювання.

2.     Зміст ефективності адміністративно-правового регулювання.

3.     Теоретико-правова характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері господарювання.

Варіант 20

1.     Адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації у сфері господарювання.

2.     Адміністративні процедури забезпечення публічних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання.

3.     Види адміністративних процедур, які забезпечують права фізичних та юридичних осіб в господарській діяльності.

Обговорення
Обговорити (0 коментарів)

Авторизація:

Реєстрація / Забули пароль?
Публікація
Назва:
Адміністративно-правове регулювання
(Методичні рекомендації)
Дата изменения:
29 жовтня 2013р., 8:41 AM
Оцінка:
Всього оцінок: 0

Оцінювати публікації можуть тільки зареєстровані користувачі

Просмотров: 7980

Опитування Яким ресурсом системи "Херсонський Віртуальний Університет" Ви найчастіше користуєтеся?
відкритої групою 73
групою дистанційного навчання 111
е - бібліотекою 97
Всього голосів: 281
Результати...
Зареєструйтесь, щоб голосувати
Всі закладки...