Глінка Михайло Іванович
Олійник Юрій Іванович
Выслал: Олійник Юрій (1 сентября 2009г.)
Аннотация
Для широкого кола користувачів
Мультимедійні дидактичні матеріали до курсу "Історія всесвітньої музики"
Характеристика творчості
Систематичне навчання музиці Михайла почалося досить пізно й було таки же, що й навчання загальноосвітнім дисциплінам. Першою вчителькою Глінки була запрошена з Петербурга гувернантка Варвара Федорівна Кламер. Перший досвід Глінки створення музики відноситься до 1822 року — часу закінчення пансіону. Це були варіації для арфи або фортепіано на тему модної в той час опери австрійського композитора Вейгля «Швейцарське сімейство». Із цього моменту, продовжуючи вдосконалюватися в грі на фортепіано, Глінка усе більше уваги приділяє композиції й незабаром уже пише надзвичайно багато, пробуючи свої сили в самих різних жанрах. Довгий час він залишається незадоволеним своєю роботою. Але ж саме в цей період були написані добре відомі сьогодні романси й пісні «Не тревож меня без нужды» на слова Е. А. Баратинського, «Не пой, красавица, при мне» на слова О. С. Пушкіна, «Ночь осенняя, ночь любезная» на слова О. Я. Римського-Корсакова й інші. Однак головне — не творчі перемоги молодого композитора, як би високо вони не цінувалися. Глінка «з постійною й глибокою напругою» шукає себе в музиці й одночасно на практиці осягає таємниці композиторської майстерності. Він пише ряд романсів і пісень, вигострюючи вокальність мелодики, але одночасно наполегливо шукає шляхи виходу за рамки форм і жанрів побутової музики. Уже в 1823 році він працює над струнним септетом, адажіо й рондо для оркестру й над двома оркестровими увертюрами.